Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету також традиційно долучається до заходів з нагоди вшанування жертв Голодоморів.. Студенти-медики щиро й емоційно згадують складну історію України початку ХХ століття, читають поезію про невинні жертви Голодомору, співпереживають горю кожної родини, яка втратила своїх рідних. Проносячи біль через себе, студенти заплюють свою свічу пам’яті. Цьогоріч свічу пам’яті за невинно убієнними запалили студенти стоматологічного факультету. Студенти 5 групи стоматологічного факультету стали ініціаторами заходу-спомину «Минуле стукає в наші серця», де звучали страшні цифри жертв Голодоморів, спогади очевидців, були переглянути документальні відеоматеріали (організатор доцент закладу вищої освіти Лариса ШУТАК).
Студенти медико-психологічного факультету, спеціальність «Медична психологія» взяли участь у виховній годині на тему: «Скорботна памʼять поколінь», де звучали уривки з творів української літератури, історичні замальовки, страшні факти трагедії українського народу(організатор доцент закладу вищої освіти Лариса ШУТАК).
Студентам медико-психологічного факультету, спеціальність «Медсестринство» прочитано лекцію на тему «Право на життя», про жахливі наслідки штучного голоду для подальших поколінь (організатор доцент закладу вищої освіти Лариса ШУТАК).
Для студентів медичного (ІІ курс), медико-психологічного (І курс, спеціальність «Медична психологія») та стоматологічного (І курс) факультетів прочитано мінілекції на теми «Голодомори в Україні: трагедія незнищеної волі» та «Геноцид: етимологічний аспект» (організатор — доцент закладу вищої освіти Алла ТКАЧ). Зокрема, йшлося про появу, походження й значення терміна «геноцид», про світове визнання геноциду «злочином злочинів»; виокремлення характерних форм та ознак геноциду на міжнародному рівні.
Студенти-першокурсники медико-психологічного факультету взяли участь у просвітницькій годині «Скорботна свічка пам’яті святої» (спеціальність «Медична психологія») та у роботі круглого столу «Голгофа голодної смерті» (спеціальність «Медсестринство») — організатор — доцент закладу вищої освіти Алла ТКАЧ.
Учасники заходів підготували науково-популярні розвідки-презентації «Голодомор 1932 – 1933 рр.: причини і наслідки катастрофи»; «Закон про п’ять колосків»; «Тема голодоморів в українській літературі».
Зі студентами 2-ї та 5-ї груп медико-психологічного факультету (спеціальність «Медична психологія», магістр) проведено виховні години на теми: «Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу» та «Голодні лихоліття в історії України» (організатор – доцент Галина НАВЧУК), під час якої з’ясовувалися причини організації Голодомору 1932 – 1933 рр., його демографічні наслідки, визнання та правова оцінка. Адже спланований і реалізований комуністичним режимом Голодомор та масові політичні репресії поставили під загрозу саме існування української нації, а Україну з житниці Європи перетворили на землю страшних людських страждань.
Також майбутні медичні фахівці переглядали документальні відеоматеріали, читали уривки з творів української літератури та публіцистичних замальовок про страхіття, які довелося пережити українцям, та запалили свої свічки пам’яті та вшанували «невинно убієнних» хвилиною мовчання.
Звернення до трагічних сторінок історії України робить нас сильнішими, допомагає кожному збагнути, хто ми є насправді, визначитися з тим, яким шляхом іти далі, як залишитися справжнім патріотом своєї неньки-України, як не зрадити своїм предкам, які поклали своє життя за нас, як не бути осторонь нині, коли доля України знову залежить від кожного з нас.
Інформацію підготувала доцентка кафедри
суспільних наук та українознавства Лариса Шутак.
Пам’ять, що об’єднує покоління
Студенти 4 групи, спеціальності «Терапія та реабілітація» разом зі своїм куратором, асистентом кафедри медичної біології та генетики Владиславом ЙОСИПЕНКОМ провели інформаційну годину, присвячену Дню пам’яті жертв Голодомору — одній із найтрагічніших сторінок в історії України.
Захід мав на меті не лише вшанувати пам’ять мільйонів невинно загиблих, а й нагадати про важливість збереження історичної правди.
Протягом години учасники поринули в глибокий аналіз подій 1932–1933 років, розглянувши їх крізь призму документальних свідчень, архівних матеріалів і спогадів очевидців. Особливу увагу було приділено причинам Голодомору, його катастрофічним наслідкам для українського народу та впливу на культурну й історичну спадщину України.
Значну роль у заході відіграли тематичні презентації та відеоматеріали, які допомогли глибше зрозуміти трагізм того періоду.
Студенти активно брали участь в обговоренні, висловлювали свої думки, емоції та ділилися рефлексіями, що зробило захід не просто формальною лекцією, а щирою розмовою про біль і стійкість українського народу.
На завершення всі присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Ця година стала для студентів не лише можливістю більше дізнатися про Голодомор, але й нагадуванням про важливість збереження історичної пам’яті, яка є основою для побудови кращого майбутнього.
Цей захід засвідчив: трагедії минулого мають навчити нас об’єднуватися перед викликами, цінувати людське життя та берегти свою національну ідентичність.
Інформацію підготував доктор філософії, асистент кафедри
медичної біології та генетики Владислав ЙОСИПЕНКО
І пам’яті свіча не згасне
23 листопада студенти 1 групи ІІ курсу медичного факультету разом із куратором взяли участь у меморіальному заході “І пам’яті свіча не згасне”, який відбувся в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї.
У рамках заходу була презентована виставка архівних документів, присвячених трагічним подіям Голодоморів в Україні.
Студенти мали можливість ознайомитися з історичними матеріалами, що засвідчують масштаби цієї національної трагедії, вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання та запаленням лампадок.
Реквієм…
23 листопада з нагоди 91-х роковин Голодомору 1932–1933 років, у Чернівцях біля меморіалу на вулиці Руській відбувся молебень за жертвами цього страшного геноциду українців.
На спомин душ свіча горить
В руках, що виростили хліб.
Не залишили і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп –
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
… Хоч радість легше пам’ятать.
Та треба пам’ятать і горе.
День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Завідувач кафедри суспільних наук та українознавства, професор Антоній Мойсей та викладачі фахового коледжу БДМУ Валерія Андрієць та Юлія Руснак разом з студентами 2 курсу спеціальності «Медсестринство» 25 листопада провели годину-реквієм «На спомин душ свіча горить», присвячену пам’яті жертв голодоморів 1921-1923 рр., 1932-1933 рр. та 1946-1947 рр.
Студенти згадали страшні події тих років; назвали передумови виникнення голодоморів; вказали території України, жителі яких постраждали найбільше; назвали літературні твори, в яких тема голодомору вперше була яскраво-трагічно розкрита, зокрема роман «Марія» (1934) Уласа Самчука та роман «Жовтий князь» (1963) Василя Барки.
Без сумніву, 1932-1933 роки – найтрагічніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Голодомор в Україні, тобто масова смертність мирного населення від штучно створеного голоду, тривав два роки поспіль, спустошуючи села, викорінюючи покоління хліборобів та знекровлюючи націю.
Людиноненависницький більшовицький режим вирішив голодом поставити народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» на кістках мільйонів. Незважаючи на те, що радянське керівництво категорично заперечувало факт Голодомору в східноукраїнських селах, правдиву інформацію про цю трагедію опублікувала закордонна преса вже у 1933 році. Західноукраїнське населення прагнуло хоч трохи зарадити страшному лихові. Зокрема поширення набуло збирання коштів для допомоги голодуючим. Москва категорично відмовлялася від цієї допомоги і не приймала її, адже прийняти допомогу – означало визнати факт голоду. Тільки на початку 90-х років ХХ століття Україні та й усьому світу було повернуто правду про голодомор.
Під час заходу студенти переглянули відеоролики «Про голод устами дитини..» та «Колос правди», запалили свічку в пам’ять про мільйони загиблих голодною смертю українців, вшанували їх хвилиною мовчання.
Голодомор 1932-1933 років став найбільшою трагедією українського народу за всю її багатовікову історію. Здійснений більшовицькою владою проти непокірного свободолюбивого українського народу голодомор в Україні – це вбивство народу за етнічною ознакою. Станом на червень 2023 року Голодомор визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Кажуть, що історії властиво повторюватися. Наше завдання зробити так, щоб таких трагедій більше не було. Україна пам’ятає! Світ визнає!