При радіаційній аварії на ядерних установках може відбуватись викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин та, у тому числі, значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду (I 131-135). Для того, щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози при таких аваріях, Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися норм Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії (наказ МОЗ №408 від 09.03.2021).
Слід зазначити, що радіоактивний йод може осідати на поверхню тіла людини при зовнішньому опроміненні, але досить легко видаляється за допомогою миючих засобів. Інший тип впливу, зі значно більшим ризиком для здоров’я людини, виникає при внутрішньому опроміненні, коли радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним (споживання забруднених харчових продуктів, питної води) шляхом і накопичується в щитоподібній залозі.
Щитоподібна залоза зазнає особливого ризику опромінення радіоактивним йодом, оскільки зазвичай йод використовується нею для синтезу гормонів, які регулюють обмін речовин в організмі.
При виділенні, в результаті аварії на ядерній установці, радіоактивного йоду та потраплянні в організм людини, щитоподібна залоза поглинає його і таким чином зазнає опромінення. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть відвернутий при своєчасному проведенні йодної профілактики як такої або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту (обмеження перебування на відкритому повітрі, укриття у захисних спорудх, евакуація, радіаційний контроль харчових продуктів, у тому числі води питної, тощо).
Йодна профілактика (йодне блокування щитоподібної залози) полягає у запобіганні або зменшенні поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою за допомогою препаратів стабільного йоду.
Йодна профілактика має оптимальний ефект і проводиться до моменту впливу радіоактивного йоду або протягом перших 6 годин після поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Початок йодної профілактики пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивного йоду може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь, бо сприятиме продовженню біологічного періоду піврозпаду радіоактивного йоду, який вже накопичився в щитоподібній залозі.
Для захисту щитоподібної залози застосовуються такі препарати стабільного йоду як
• Йодомарин 100мг, 200 мг;
• Калію йодид 50 мг,100 мг; 200 мг;
• Йодбаланс 100 мг, 200 мг
Однократне дозування для дорослої людини препаратів стабільного йоду становить 125 мг (100 мг йоду, 1 таблетка препарату з дозуванням 100мг). Населення, яке проживає на території, де є загроза забруднення радіоактивним йодом, приймає однократну профілактичну дозу препарату вказаних препаратів тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики.
Дозування препарату стабільного йоду (калію йодид 100мг) для рідних вікових категорій є таким:
- діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг(орієнтовно ¼ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (орієнтовно ½ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 3 до 12 років – 1 таблетка (50 мг калію йодиду),
- Дорослі та підлітки віком від 13 років: (2 таблетка по 50 мг калію йодиду; або 1 таблетка по 100 мг)
Доречно нагадати, що немовлятам віком до трьох років (36 місяців), новонародженим та іншим особам, яким важко приймати таблетки, слід вводити рідкий йод, приготовлений фармацевтом із порошку.
В разі відсутності пігулок йодистого калію можна застосовувати водно-спиртовий розчин йоду (кілька крапель звичайного йоду 5% на склянку води або кисілю).
1. Дорослим та дітям від 5 років –20 крапель водно-спиртового розчину йоду за 1прийом.
2. Дітям від 2 до 5 років –10 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
3. Дітям до 2 років та дітям на штучному вигодовуванні –5 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
4. Новонароджені, що перебувають на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка отримала 0,125 г стабільного йоду.
Протипоказами до прийому препаратів стабільного йоду є наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи; фурункульоз; токсична аденома; підвищена чутливість до йоду; герпетиформний дерматит Дюринга; геморагічний діатез; кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.
Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих.
Однак слід пам’ятати, що безконтрольний, тривалий прийом зазначених доз вказаних препаратів і викликана таким застосуванням тривала блокада функції щитоподібної залози значно збільшує ризик розвитку різноманітних ускладнень, зокрема гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози).
Джерела:
Iodine thyroid blocking. Guidelines for use in planning for and responding toradiological and nuclear emergencies. World Health Organization, 2017
Use of Iodine Tablets for Thyroid Blocking in the Event of a Nuclear Emergency with Release of Radioactive Iodine https://www.ssk.de/SharedDocs/Beratungsergebnisse_PDF/2018/2018-04-26Jodmerk_E.pdf?__blob=publicationFile
Наказ МОЗ України, №408 від 09.03.2021 Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії
