Дуже імпонує практика західних університетів, коли чітко зрозуміло кого саме і для чого готує освітній заклад, адже він не “фабрика кадрів” для різних галузей життя, а, територія формування справжніх особистостей, тих, хто впливатиме на думку інших, хто змінюватиме цілі спільноти в майбутньому…
Отже, доброчесність з її шістьма “цеглинами”-принципами – повага, справедливість, відважність, довіра, чесність, відповідальність – це і є основна платформа, на якій будується університетське життя в більшості країн світу.
В ідилії – так, а як же ж з українськими реаліями, які свідчать про численні порушення академічної етики, списування, плагіат, корупцію…..на наше переконання, все залежить від конкретної особистості, адже з неї починається ланцюжок порушень…і поки цей ланцюжок ми самі не розірвемо, лише частково відчуємо усі переваги і можливості європейського освітнього простору, викладацької та студентської мобільності, академічної свободи…
31 березня в лекційній залі кафедри біології БДМУ професорка кафедри соціальної медицини та ООЗ Марія Мандрик-Мельничук провела зовсім нестандартний захід – лекцію-семінар для студентів І-го та ІІ-го курсів спеціальності “Медицина” (3, 4, 5, 7, 10, 18 групи) на тему: “СТАНДАРТИ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: українські реалії”.
Упродовж заходу відбувалася неформальна розмова про доброчесність…болонську систему, історію формування Європейського освітнього простору та інтеграцію української освіти до нього, основні впливи та переваги, становлення законодавчої бази, яка регулює боротьбу з різними формами порушень доброчесності в освіті та науці, про авторське право.
На зустрічі були присутні науковці та куратори груп к. мед. н., доцент Марʼяна Кривчанська (3 група); к. біол. н., доцент Володимир Волошин, (4 група); к. мед. н., доцент Катерина Власова (10 група); Леся Зюбак, (18 групи, ІІ курс), Ph.D., асистентка Валерія Галицька (7 група).
