«Він України мав чарівну вроду,
Носив її наймення гордолиць
Він виріс від суниць аж до зірниць,
Великий гранослов свого народу…»
Д. Павличко 19 березня виповнюється 130 років від дня народження українського поета і перекладача Максима Рильського, одного із найвизначніших поетів XX століття, чий внесок у національно-духовне відродження народу неоціненний. Витончений майстер неокласичного стилю, він витворив неповторний художній світ, наповнений гуманістичним змістом. Увійшов в українську культуру як поет, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець.
Максим Тадейович Рильський – поет-академік, громадський діяч, чия поетична творчість тривала близько шістдесяти років. У ній він, за значенням свого художнього внеску, посів одне з провідних місць після Івана Франка і Лесі Українки. Видав за свого життя 35 книжок поезії, з яких 31 збірка лірики, а решта – ліро-епічні поеми (сюди не входять повні перевидання). Крім того, він знав 13 мов і переклав понад чверть мільйона рядків поезії; автор кількох збірників статей, редактор численної кількості різних поетичних та етнографічних видань. Як учений і критик він багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду; перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, теорії перекладу. Максим Тадейович впродовж усього життя великого значення надавав проблемам мови. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав сучасників боротися за чистоту і збагачення української мови «Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде»
У 1959 році на IV з’їзді письменників України М. Рильський прочитав вірш «Мова». Своїм незвичайним виступом на письменницькому форумі поет загострив увагу на потребі повноцінного функціонування української мови, радив «Не бійтесь заглядати у словник: це чистий яр, а не сумне провалля». Він був одним з перших в Україні, хто став на захист рідної мови.
Різноманітність і багатство творчої спадщини майстра слова — незвичайні. Наприкінці 80-х років завершено найповніше 20-томне наукове видання його творів. Максим Тадейович з молодих років і до останніх днів був гранословом, завжди захоплювався творчістю великих поетів минулого.
Потрібно було мати мужність, щоб писати ніжну лірику і суворі сонети та октави в той час. Максим Рильський став душею і совістю свого народу. Він був не просто поет, а мислитель, філософ, мудрець і працелюб. 18 березня 2025 року у переддень 130-ї річниці з дня народження Максима Тадейовича Рильського на кафедрі суспільних наук та українознавства БДМУ будо проведено дискусію “Сучасні меседжі М. Рильського поколінню диджиталізації: від екоактивізму до науко-центричного мислення”. Студенти-фармацевти 1 курсу фахового коледжу БДМУ висловили свої ідеї щодо повернення концепцій великого поета і вченого у сучасному світі. Також впродовж тижня на кафедрі проводилась акція «Рильський: ключі до мудрості» (на дверях аудиторій і стендах розвішані цитати Рильського, адже його слова не просто красиві, а ще й потужні).
