3 листопада свій День народження святкує видатний вчений зі світовим іменем, заслужений працівник народної освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. О.О. Богомольця НАН України, академік академії наук Вищої школи України, член-кореспондент НАПН України, доктор медичних наук, професор Василь Павлович ПІШАК. Його наукові роботи та багатогранна діяльність вносять значний вклад у медико-біологічні дослідження та у практику охорони здоров’я України.
Пішак В.П. після закінчення в 1966 р. Чернівецького медичного інституту був залишений на викладацькій роботі у цьому ж навчальному закладі і пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри, професора.
У 1971 р. він захистив кандидатську дисертацію, а в 1985 р. – докторську.
З 1993 р. до 2010 р. Пішак В.П. був ректором Чернівецького медичного інституту, згодом Буковинської державної медичної академії, а пізніше Буковинського державного медичного університету.
Пішак В.П. відомий вчений-біолог, медик, засновник нового напрямку в біології та медицині – хронобіології. Ним уперше було проведено, за допомогою порівняльно-фізіологічних та порівняльно-анатомічних досліджень, всебічний аналіз функціональних зв’язків шишкоподібної залози та нирок у хребетних, доведена причетність залози до основних нейроендокринних органів, що координують циркадіанні та сезонні ритми організму, регуляцію репродуктивної функції та антиоксидантний захист. Обґрунтована еволюційно-зумовлена ендогенна циркадіанна ритмічність, яка властива для живих організмів різного рівня організації (земноводні, птахи, ссавці).
На особливу увагу заслуговує дослідження здатності мелатоніну та пептидних біорегуляторів (епіталаміну та епіталону) відновлювати добовий ритм водно-сольової рівноваги у земноводних, птахів, ссавців щодо періодичних змін довкілля. Доведена участь шишкоподібної залози у процесах адаптації до старіння та тривалості життя, імуномоделювальних та протипухлинних ефектів тощо.
Цикл наукових досліджень які було започатковано понад 50 років тому, продовжено його учнями з’ясуванням механізмів регуляції експресії часових генів та мелатонінових рецепторів за участі мікроРНК. Ці дослідження є істотним внеском у сучасне розуміння ролі шишкоподібної залози в нейроендокринній регуляції та закладають перспективи для подальшого вивчення.
Наукові досягнення Пішака В.П. широко відомі серед наукового загалу України та світу. Він є автором понад 1300 наукових праць, серед яких більше двох сотень монографій, підручників та посібників. Під керівництвом професора В.П. Пішака виконано і захищено 9 докторських і 21 кандидатських дисертацій.
Пішак В.П. – організатор та учасник багатьох наукових форумів із актуальних питань біології, медицини та охорони здоров’я. У студентських та викладацьких колах Василя Павловича знають як талановитого науковця, педагога з Великої літери, сміливого експериментатора, непересічну особистість, як гарну, порядну і добру людину, відданого громадянина своєї Батьківщини. Його життєве кредо: «Доки дихаю – сподіваюсь» (Dum Spiro, spero. (Овідій)), а хобі – бджільництво.
В основу фахового зростання лікарів Василь Павлович вбачає не тільки у впровадженні у практику охорони здоров’я передових досягнень науки і техніки, але і активну участь студентів, медиків у наукових дослідженнях, тісно пов’язаних із щоденною практичною діяльністю.
Багатогранна діяльність Пішака В.П. – яскравий приклад життя вченого, науковця, експериментатора, педагога, організатора, вихователя, талановитого господаря, громадського діяча. Напередодні дня народження Вчена рада БДМУ присвоїла Василю Павловичу звання «Почесного професора» університету в знак глибокої шани та щирої вдячності за розвиток нашого навчального закладу, медичної науки та практики.
Сьогодні, у день Вашого народження, шановний Василю Павловичу, весь багатотисячний колектив Буковинського державного медичного університету, щиросердечно вітає Вас, із великою вдячністю, повагою, шаною, бажаємо Вам здоров’я, мирного неба, творчого натхнення, оптимізму, Божого благословення усій Вашій родині!
