• Українська
  • English
Сміх – як ліки, сміх – краще ліків
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
сміх – краще ліків

Сміх – як ліки, сміх – краще ліків

1 КВІТНЯ. Сміх – це чудовий подарунок людям від Матінки-природи, який вирізняє їх серед інших живих істот. Сміх є одним із механізмів адаптації людини до динамічних змін навколишнього середовища. Його неофіційно вважають показником душевного та фізичного здоров’я людини. Щира посмішка та радісний сміх стають сьогодні такими ж популярними атрибутами здорового способу життя, як заняття спортом, здорове харчування та відмова від тютюну, алкоголю, наркотиків.

Більше 2000 років тому Гіппократ в одному зі своїх творів звернув увагу на користь сміху та розглядав його як лікарський засіб. У ХVII ст. лікарі визнавали, що “прибуття в місто паяца дає користі для здоров’я більше, ніж десять навантажених ліками мулів”. Канадський лікар і філософ Вільям Ослер називав сміх музикою життя і радив сміятися щодня не менше 10 хвилин.

Оздоровче значення сміху

Реальне оздоровче значення сміху підтверджує той факт, що вже з 70-х рр. минулого століття цим питанням активно займаються вчені. Основоположником науки про сміх – глотології вважається американець Норман Казинс – “людина, яка розсмішила смерть”. Незважаючи на невтішні прогнози лікарів, завдяки своїй наполегливості та підтримці друзів, він вилікував себе від важкої хвороби, розробивши власну програму “сміхотерапії”. Після цього сенсаційного випадку в Америці та Європі почали проводити наукові дослідження щодо сміху й розвивати сміхотерапію як один із методів оздоровлення.

Отримані результати показали, що сміх гальмує виділення гормонів стресу – адреналіну, норадреналіну, кортикостероїдів (до речі, одним із проявів стресового стану є втрата почуття гумору), натомість стимулюючи посилену продукцію “гормонів радості” – ендорфінів і серотоніну, які є одним із чинників самозцілення при депресивних станах та багатьох психосоматичних захворюваннях. Сміх також сприяє очищенню дихальних шляхів, покращує кровообіг, сприяє зменшенню больових відчуттів, знімає психоемоційне напруження, допомагає швидшому одужанню, і головне – абсолютно безкоштовний. Звичайно, як інші види оздоровлення сміхотерапія має певні протипокази: довго сміятися не рекомендовано після оперативних втручань, пацієнтам, які мають грижу, хворіють на туберкульоз, гостру пневмонію та захворювання очей, при яких небажане напруження м’язів обличчя.

На сьогодні можна виділити два основних напрямки науки про сміх – теоретичний, власне гелотологію, яка вивчає фізіологічні механізми впливу сміху на організм та прикладний – сміхотерапію, як один із методів психотерапії.

Вивченням оздоровчого впливу сміху займаються Асоціація по вивченню комізму, сміху та гумору у Франції та Міжнародне товариство з вивчення гумору в США. У країнах Західної Європи та США існують державні програми з навчання медперсоналу прикладній сміхотерапії, а в деяких лікарнях навіть введена штатна одиниця – клоун, який повинен буди професійним актором та строго дотримуватися кодексу професійної етики: не отримувати ніяких матеріальних заохочень від пацієнтів та їх батьків, не розголошувати персональні відомості пацієнтів та зберігати медичну таємницю.

У свій час Федір Достоєвський стверджував, що “смех есть самая верная проба души”. Людина, яка володіє почуттям гумору та часто сміється, вирізняється щирістю, готовністю прийти на допомогу, а також здатністю любити. Тому, останнім часом дискутують про перспективи сміходіагностики – методу, який дозволяє, проаналізувавши сміх пацієнта, зробити висновки про особливості його характеру та приховані внутрішні конфлікти.

Почуття гумору вважається однією з фундаментальних рис українського характеру і часто допомагало українцям виживати у найскрутніші часи свого існування. У світлі нинішніх подій не варто акумулювати навколо себе негативну інформацію, адже часто в житті комічним чи трагічним є не те, що з нами відбувається, а лише наше ставлення до подій.

Як писав французький філософ Жан Гюйо, “втрачений день – той, протягом якого Ви жодного разу не засміялися”, тож скористайтеся порадами психологів:

Не забувайте про регулярний прийом “сміхотаблеток”: смійтеся по 10 хв зранку, в обід та ввечері.

Зберіть для себе скриньку сміху (відеозаписи сімейних свят, улюблені комедії, гумористичні передачі, смішні оповідання) та відкривайте її, коли це необхідно.

Спілкуйтеся з життєрадісними людьми, екстравертами.

Перед виходом на роботу перед дзеркалом розправте плечі та посміхніться собі гарною посмішкою, похваліть себе.

Розвішайте на стінах усміхнені фотографії – свої та рідних вам людей і час-від-часу поглядайте на них.

Частіше посміхайтеся, знаходьте позитив у всьому.

Як кажуть, “найбільші в світі дурниці люди роблять саме з серйозним виразом облич”, тому, незважаючи ні на що – смійтеся частіше, смійтеся щиро, смійтеся разом, смійтеся на здоров’я!

Також вашій увазі пропонуємо презентацію “Сміхотерапія” студентки ІІ курсу медичного факультету №1 Ілони Боднарук.

Матеріал підготувала: Оксана Кушнір, старший викладач кафедри гігієни та екології БДМУ

Корисно знати