28 серпня проводиться Міжнародна Ніч кажанів. Міжнародна Ніч кажанів — це інформаційна кампанія, в якій наголошується на необхідності збереження кажанів і їх місця існування. Ідея такого заходу зародилася в Європі (у країнах, що є сторонами Угоди про збереження кажанів у Європі; Україна приєдналася до цієї Угоди 19 травня 1999 р.), але з часом вона стала проводитися і в інших країнах. Проведення ночі кажанів в Україні є цікавою та значною подією і в нашій країні кажани викликають все більше зацікавлення.
Страх – це нормальна фізіологічна реакція людського організму. Немає людей, які б ніколи нічого не боялися. Але, якщо страх виникає постійно, у певних місцях чи ситуаціях, викликає серйозні життєві труднощі і навіть заважає пристосуватися до життя – це може бути фобією. Останнім часом на фоні пандемії Ковід-19 спостерігається явище «хіроптофобії» або страх перед кажанами.
Насправді ж кажани для нас не є такими небезпечними. До того, всі види кажанів, що поширені на території нашої країни, занесені до національної Червоної книги та потребують охорони. І тому метою Ночі кажанів є привернення уваги громадськості до питань збереження рукокрилих. Цьому також сприятиме надання різноманітної інформації про кажанів, зокрема і розвінчування міфів про них. Кажани відіграють важливу роль у функціонуванні екосистем. Ці дивовижні представники фауни України, які кількісно є найчисельнішими серед ссавців (нараховують понад 1100 видів кажанів у світі) є єдиними тваринами здатними до активного польоту. У кажанів розвинена унікальна здатність до ехолокації, нюх та слух, що допомагає їм полювати і орієнтуватися в просторі саме вночі. Кажани, полюючи в сутінках і вночі, поїдають комах, малодоступних для денних птахів. Вони знищують не лише шкідників сільськогосподарських і лісових культур, а й тих, які завдають шкоди самій людині. Доведено, що один кажан за ніч з’їдає від 500 до трьох тисяч комарів. Крім того, у світі існують види, що живляться пилком і запилюють рослини (наприклад, бананове дерево, манго та ін.), плодоїдні особини, які переносять плоди і тим самим розповсюджують насіння. Тому їх потрібно оберігати. Адже, причини їх зникнення іноді досить банальні, зокрема елементарна неграмотність і забобони людей. Серед інших причин: вирубування дуплистих дерев (деякі види кажанів селиться в дуплах), застосування різних отрутохімікатів та відсутність придатних місць для проживання.
На жаль, будь-яке місто (особливо мегаполіс) неминуче є місцем посиленої напруги у взаємодії між людиною й іншими живими істотами та підвищеного рівня небезпеки для тварин. Сусідство з людьми для рукокрилих нерідко стає дуже проблемним, переважно через необізнаність людей та численні упередження щодо цих тварин. Нерідко сховища рукокрилих знищують, а кажанів убивають. Внутрішній простір багатьох будинків є погано ізольованим. Нерідко кажани потрапляють всередину і там гинуть.
Всі види кажанів української фауни занесено до списків Червоної книги України, а також ратифікованих нашою державою міжнародних угод, а саме – Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі), Боннської конвенції (Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин) і Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS). Важливо пам’ятати, що ці тварини отримали високий охоронний статус не просто так – їхня чисельність скорочується. Власне, самі рукокрилі не можуть облаштовувати собі житло через непристосованість кінцівок до виконання цієї функції, тому використовують природні сховища (печери, скелі, старі дуплясті дерева), так і антропогенні об’єкти: порожнини в будівлях (за обшивкою балконів, горища, конструкційні шви), інженерні та технічні споруди, гірничі виробки тощо. Втрата сховищ є критичною для кажанів і може поставити під загрозу населення кажанів певної території. Найпоширеніші випадки руйнації сховищ – вирубування дерев, засипання печер, встановлення металопластикових віконних рам (якщо це відбувається пізньої осені, в щілинах між стіною та попередньою рамою нерідко знаходять уже сплячих кажанів). Загрозу для кажанів становлять також вітроелектростанції (на лопатях генераторів гине чимало птахів і рукокрилих, що мігрують). Крім того, критичним є й застосування пестицидів і, відповідно, зменшення кількості комах, якими кажани живляться.
Проте, щодо небезпеки…. На жаль вона все ж існує. Кажани є природнім резервуаром та носіями багатьох інфекційних, вірусних захворювань. Серед них – атипова пневмонія, MERS, вірус Ебола, вірус сказу, вірус грипу, Ніпах і Хендра, які спричинили масові захворювання та загибель людей в Африці, Австралії, Бангладеш та Малайзії. Причому самі рукокрилі ними не хворіють.
Так, у лютому 2003 р. в Азії спалахує епідемія невідомої хвороби. Вона починається як звичайний грип – температура, болі в горлі та озноб. Через тиждень у хворих починається запалення легень, кожен десятий помирає. Медики назвали невідому хворобу САРС або атипова пневмонія. Проаналізувавши генетичний код вірусів науковці прийшли до висновку, що вірус атипової пневмонії САРС довго жив у кажанах, перш ніж його виявили в людей. САРС – не поодинокий випадок. «Ми поки недостатньо точно знаємо, чому і як певні віруси кажанів переходять на людей. Точно можна сказати, що в кажанів дуже багато вірусів, частина з яких переходить на людей» – таку думку висловлюють вчені-інфекціоністи.
Кажани вважаються ідеальними носіями вірусів.
По-перше, вони живуть величезними колоніями, інколи в них є понад мільйон тварин, отже віруси швидко поширюються.
По-друге, кажани – ссавці і, вочевидь, що віруси від кажанів потрапляють до організму людини найчастіше через контакт із екскрементами цих тварин. Або вони їдять тварин на кшталт безпритульних котів чи собак, які харчуються кажанами. Припускають, що саме так вірус САРС поширився в Азії від кажанів до людей.
Особливо учених цікавить питання, як має змінитися вірус, щоб перейти від тварин до людини. Ці зміни вчені повинні точно визначити і тоді, можливо, ми зможемо колись перевірити всі віруси в печерах з кажанами і встановити, чи існує реальна загроза для людей. І лише один варіант розв’язання проблеми кажанів та вірусів виключають 100% науковців – знищення кажанів. Адже ці тварини занадто важливі для екосистеми, вони їдять дуже багато шкідників і, можливо, кажанам можна буде робити щеплення і таким чином запобігати перенесенню вірусів на людину.
Також, часто у зв’язку з кажанами згадують вірус сказу. Звичайно зараження буде, якщо вкусить кажан (повітряно-крапельним шляхом це захворювання практично не передається, але можна заразитися при контакті з твариною, маючи при цьому ранки на руках або ж при укусах твариною). Тому слід пам’ятати — кажани зазвичай самі не атакують. Насправді як і будь-яка інша дика тварина, кажани вважають за краще триматися якомога далі від людей! А переконання, що кажани кусають людей існує лише через брак знань або міфи популярних фільмів. Тварина вкусить тільки тоді, коли відчує загрозу. Більшість людей налякані, бо чули, що кажани навмисно намагаються заплутатися у волоссі людей, але це абсолютно не так. Насправді, якщо коли-небудь побачите, як вона летить поруч (що малоймовірно) – будьте вдячні, тому що тварина з’їла комара, який заразив би вас вірусом Західного Нілу!
Зв’язок з Ковід…. Попередні дослідження виявили, що можливим джерелом нового коронавірусу могли бути кажани. Однак їхня імунна система дозволяє їм жити з багатьма вірусами – атипової пневмонії, SARS, MERS, вірусу Ебола, а також вірусів Ніпах і Хендра. Генетичний аналіз вірусу SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, дозволяє припустити, що його природним резервуаром все ж є кажани, від яких він передався через досі не ідентифікованого проміжного господаря-тварину. Проведені дослідження виявили, що збудник інфекції подібний до коронавірусу кажанів. Але люди природньо бояться, людям некомфортно, коли навколо них є кажани. Навіть якщо кішка ловить кажана і приносить її в будинок, люди панікують. Спостерігається надмірна реакція через неправильне тлумачення наукових звітів та наявних забобонів.
24 квітня 2021 р. 64 хіроптерологи (вчені, що вивчають рукокрилих) з шести країн Південної Азії оприлюднили заяву, в якій спростували міфи про COVID-19 і кажанів, заявивши, що тварини не поширюють інфекцію. «Новий коронавірус відрізняється від найближчого коронавіруса кажанів під назвою RaTG13, виявленого кілька десятків років тому. Наявні дані вказують на те, що вірус кажана не може безпосередньо заразити людину», – йдеться в оприлюдненій Mongabay-India заяві. За словами науковців, у природі кажани виконують життєво важливі функції в екосистемах. Зокрема, в Індії вони запилюють квіти мангрових заростей, а також нищать шкідників на рисових і чайних плантаціях.
Окрім того, багато комах, якими харчуються кажани, є переносниками патогенів, які шкодять здоров’ю людини, зокрема лихоманку Денге, жовту лихоманку та малярію. Тому нищення кажанів, навпаки, може збільшити кількість спалахів хвороби.
Бережіть себе та природу!!!
Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
