• Українська
  • English
Психічні порушення при ВІЛ та СНІДі
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Психічні порушення при ВІЛ та СНІДі

Психічні порушення при ВІЛ та СНІДі

На даний момент чисельність ВІЛ – інфікованих в світі перевищує 30 000 000.

По темпам розвитку ВІЛ – епідемії Україна займає перше місце в Європі.

За даними UNAIDS в нашій країні інфіковано понад 1 % населення. І тільки кожен другий знає про це.

За даними Фонду Олени Пінчук «АНТИ СНІД» за 10 місяців 2012 року було зареєстровано 17 132 нових випадків ВІЛ-інфекції (з них у 3 344 дітей до 14 років). Отже, щоденно в 2012 році діагноз ВІЛ встановлювали 56 українцям. Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 219 919 нових випадків ВІЛ- інфекції ( з них 36 099 дітей). З 1987 року до жовтня 2012 від СНІДу в Україні померло 27 830 людей, з них 321 випадок – дитяча смертність.

Серед патологій нервової системи при СНІДі „перше місце” посідають неврози, а саме, неврастенія. Загальними симптомами є розлади самопочуття: дискомфорт, головний біль, млявість, розбитість, підвищена стомлюваність; емоційні розлади: нестійкість настрою, подразливість, вибуховість, бурхливі афективні спалахи з емоційною виснажливістю, неадекватність емоційних реакцій силі подразника; розлади психічних функцій, ефекторно-вольової сфери, соматовегетативні та інші розлади: підвищена пітливість, припливи жару, посилений дермографізм, тахікардія, коливання пульсу та артеріального тиску, нудота, блювота, часте сечовипускання або енурез, функціональні парези та паралічі кінцівок, тремор, тіки, порушення мовної функції. Причому неврози при СНІД виникають в основному не за типом невротичних реакцій чи короткочасних загальних та системних неврозів, а за типом затяжних неврозів з регредієнтним, рецидивуючим та прогредієнтним протіканням.

Психічні розлади, пов’язані з реакцією особистості на хворобу, відрізняються атиповістю внаслідок органічного ураження, що одночасно розвивається, головного мозку. До них відносять реактивні стани широкого діапазону: від психологічної дезорганізації й афективних і особистісних розладів до істеричних, іпохондричних і параноїчних психозів.

При прогресуванні захворювання приблизно в 40% хворих розвивається органічна поразка головного мозку, що проявляється зниженням пам’яті, труднощами зосередження, апатією, явищами фізичної й психічної астенії. У хворих звужується коло спілкування, з’являється постійна сонливість (летаргія), що прогресують головні болі. Ці прояви психоорганічного синдрому з’являються часто задовго до розвитку маніфестних ознак ВІЛ-інфекції: лихоманка, рясні нічні поти, діарея, лімфаденопатія, пневмонія й т.д. В 40% випадків першою ознакою СНІДу буває депресія. Часто саме із приводу депресивних порушень хворі звертаються в психіатричні установи, де в них і виявляються ознаки СНІДу.

Уже на початкових етапах захворювання зустрічаються афазія, когнітивні порушення, інтелектуальне зниження. Спочатку вони мало виражені й можуть бути виявлені тільки нейропсихологічними тестами в динаміці. На віддалених етапах захворювання розвивається деменція, можливі деліріозні психози.

Ведучими в рамках органічного ураження головного мозку є афективні порушення, серед яких переважають тривога й депресія. Тривога супроводжується ажитацією, панікою, анорексією, безсонням, ідеями самозвинувачення або почуттям безвихідності й гніву, спрямованого на лікарів і пов’язаного з їх безпорадністю в плані лікування захворювання. Це особливо характерно для хворих, що перебувають на тривалому лікуванні в стаціонарі. Нерідко відзначаються суїцидальні думки, виражені іпохондричні тенденції.

Досить характерний обсесивно-компульсивний розлад. Він виникає або як реакція на хворобу, або на тлі депресії. Відзначаються багатогодинні обстеження свого тіла в пошуках специфічної висипки або підозрілих плям, постійні думки про смерть, самий процес умирання, нав’язливі спогади про сексуальних партнерів, від яких могло відбутися зараження. Нав’язливі побоювання стосуються й можливості випадкового зараження родичів побутовим шляхом. Описано випадки гомофобії й венерофобії.

Описано випадки шизофренопідобних, гострих параноїдних і депресивних психозів, стійкі гіпоманіакальні й маніакальні стани, деліріозні порушення. Подібні психотичні стани можуть тривати роками й безпосередньо передують ознакам органічного ураження головного мозку, так характерного для СНІДу. У зв’язку із цим цілком обґрунтовано піднімається питання про проведення спеціальних аналізів на СНІД у психіатричних клініках при наявності аналогічних психотичних розладів у хворих із групи ризику.

З розвитком захворювання наростають зміни особистості.

Виникають дисфорії, хворі стають злісними, агресивними, виникають психопатоподібні стани, відчуття тривоги, панічного страху, іноді спостерігаються епілептиформні напади. Зустрічаються також випадки анорексії. З прогресуванням захворювання наростає органічна симптоматика: виникають епізоди потьмарення свідомості, особливо делірії (стан потьмарення свідомості, що супроводжується напливом яскравих зорових галюцинацій, маренням і моторним збудженням), галюцинози, гострі параноїдні психози, депресивні та маніакальні стани. Досить швидко може розвинутись афазія (порушення мови пов’язане здатності розуміти мову), когнітивні порушення (до когнітивних функцій належать: пам’ять, увага, орієнтування у місці перебування і часі, мова, сприйняття, здатність засвоювати і зберігати моторні навички). Перебіг захворювання може бути блискавичним, або прогресувати протягом багатьох років. На комп’ютерній томографії головного мозку виявляють атрофію кори.

Розвиток органічного ураження головного мозку протягом декількох тижнів або місяців закінчується розвитком деменції із психомоторною ретардацією, судорожними припадками, мутизмом, порушеннями свідомості, нетриманням сечі й калу, комою.

Багато психопатологічних розладів СНІДу по змісту схожі на переживання хворих онкологічними захворюваннями в термінальній стадії. Це дозволяє говорити про універсальність психопатологічного реагування при важкому й невиліковному захворюванні.

Матеріал підготувала: доцент Русіна С.М., кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології.

Корисно знати