Вода є невід’ємним складником для нормального функціонування організму.
Вона заповнює тканини й клітини, бере участь у біохімічних реакціях, забезпечує транспорт більшості поживних речовин, терморегуляцію, а також виводить із організму продукти обміну, шлаки. Вся вода в організмі оновлюється приблизно впродовж місяця, а внутрішньоклітинна — за тиждень. Загальний вміст води в організмі та її розподіл за секторами й тканинами організму з віком змінюються.
Чим молодша дитина, тим більший в організмі відносний вміст води.
У новонароджених він становить 80 % маси тіла, у дітей віком один рік — 66 %, у дорослої людини — 60 %. Водний баланс в організмі підтримується завдяки надходженню в організм достатньої кількості води для покриття її втрат. Добова потреба у воді залежить від віку, маси тіла дитини, пори року, стану здоров’я і коливається в межах від 20—45 мл на 1 кг маси тіла. Вода надходить у вигляді рідини під час пиття та з їжею, частина води поповнюється під час обмінних процесів (ендогенна вода). Втрати води відбуваються з сечею, калом, при випаровуванні з поверхні шкіри та дихальних шляхів. У новонароджених і немовлят потреба у воді на одиницю ваги тіла більша, а обмін води нестійкий. Це пов’язано з незрілістю систем, які регулюють водно-сольовий баланс, особливо нирок, часто формуються передумови для надмірних втрат води, а разом із нею — і мінеральних солей. Особливо небезпечними є перегрівання малюка через високу температуру у приміщенні чи через надлишкове вбрання, відсутність в раціоні або недостатнє пиття рідини, неправильне надмірне харчування, захворювання з високою температурою тіла, проносом, блюванням тощо. Немовляті, незалежно від виду вигодовування слід пропонувати воду з пляшечки: якщо у дитини спрага, вона її буде смоктати, якщо потреби немає – вона відмовиться. Слід пам’ятати, що материнське молоко чи дитяча суміш – це їжа, а не питво.
Критерієм достатньої кількості води в організмі є вологі слизові оболонки, добрий тургор шкіри, достатнє сечовиділення.
Потреба організму у воді залежить від характеру харчування. У разі харчування переважно вуглеводною і жирною їжею з незначною кількістю солі потреба у воді менша. Їжа багата на білки, а також надмірне використання солі зумовлюють підвищену потребу у воді, яка необхідна для виведення сечовини та мінеральних іонів. Недостатнє надходження в організм води чи її надлишкова втрата призводять до зневоднення, дегідратації, що супроводжується згущенням крові, порушенням кровообігу та обміну речовин. Надлишкове надходження води може спричиняти її затримку в організмі та додаткове навантаження на систему кровообігу і нирки. Втрата води організмом дуже швидко позначається на самопочутті, значно знижується фізична працездатність, оскільки кров згущується і недостатньо постачає м’язи енергією. Тривала нестача води в організмі спричинює небезпечні порушення обмінних процесів, а втрата води, що становить 20 % загальної маси тіла призводить до смерті.
В організмі вода розподілена у внутрішньоклітинному і позаклітинному просторах. Ці водні розділи відрізняються за електролітним складом — натрій є головним катіоном плазми крові та міжклітинної рідини, а калій — внутрішньоклітинної рідини. Найважливіші електроліти, іони калію, натрію та хлору, через механізм осмотичного тиску регулюють водний баланс в організмі дитини. Іони кальцію і калію відіграють важливу роль у нейрорегуляції м’язів, іони магнію і фосфору беруть участь у найважливіших процесах енергетичного обміну. При надлишку солей в організмі у дитини виникає спрага. Якщо спрагу вгамовують тільки водою, концентрація іонів знижується, тому у разі значних втрат води слід вживати спеціальні напої з розчиненими в них електролітами.
Зміни в якісному й кількісному співвідношенні внутрішньоклітинного та позаклітинного водних середовищ спричинюють порушення водного обміну. У разі затримання води в організмі або переважання її надходження над виведенням спостерігають позитивний водний баланс, який супроводжується гідратацією тканин, набряками. Підвищене виділення води (негативний водний баланс) зумовлює зневоднення тканин. Порушення водного обміну у дітей спричинюють зміни в якісному та кількісному співвідношенні внутрішньоклітинного та позаклітинного водних середовищ.
Як поповнити водний баланс дитячого організму?
Номер один у рейтингу – звичайна вода. Вимоги до неї торкаються перш за все бактеріологічної та хімічної безпеки. Кип’ятіння знезаражує воду, але мало впливає на її хімічний склад. Можна пити відфільтровану воду. Фільтрація через спеціальні фільтри частково знімає інфекційну загрозу, але в процесі очистки втрачається багато мінеральних речовин, які потім бажано додавати із спеціальних препаратів. Можна звернути увагу на мінеральні негазовані напої, соки, відвари. І звичайно, кращий вихід – це чиста джерельна або артезіанська вода призначена для вживання дітьми, з низькою мінералізацією, спеціально оброблена і розлита у пляшки чи бутилі.
Чай, компоти, морси, квас, газована мінеральна вода. Ці напої теж підійдуть для поповнення водного балансу дітей. Але, з рекомендованих для школярів 1-2 літри рідини на добу, більша частина має припадати саме на звичайну воду. Тобто скільки б не пити ароматного альпійського чаю або натурального бабусиного компоту – без чистої негазованої води ніяк не обійтися. І само собою, компот повинен бути з невеликою концентрацією цукру, квас натуральним, а чай переважно зеленим або трав’яним, не дуже концентрованим.
Важливо намагатися підтримувати в нормі водний баланс дитячого організму, особливо в спекотні літні дні. Треба не тільки часто пити рідину, але також і їсти супи та іншу рідку їжу. Так буде підтримуватися травна система в нормальному режимі роботи. Коли дитина збирається в ліс, дитячий табір або ще куди-небудь слід приготувати їй в дорогу пляшечку води. Прогулянка з немовлям також повинна відбуватися з запасом води для пиття, якщо воно завжди буде під рукою – малюк ніколи не буде страждати від спраги, а його водний баланс буде в нормі.
Матеріал підготував: завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, Юрій Нечитайло.
