Серед новонароджених дітей особливе місце займають недоношені діти,
які народилися передчасно. У середньому 5-10 % дітей в світі народжуються недоношеними (тобто раніше терміну закінчення нормальної вагітності), з масою тіла менше2500 гі довжиною до45 см. На таких дітей припадає до 20—40% смертності дітей у перший тиждень життя. До цього часу немає надійних засобів запобігання і ефективного лікування невиношування. Серед причин недоношеності велику роль відіграють дисфункція яєчників у матері, попередні аборти, запалення матки і придатків тощо. Велику питому вагу мають і захворювання жінки під час вагітності: інфекційні (грип, гострі респіраторні інфекції, інфекційний гепатит, туберкульоз, сифіліс), соматичні (гіпертонічна хвороба, вади серця, захворювання печінки, нирок), ендокринні (цукровий діабет, гіперфункція надниркових залоз). Має значний вплив і якість харчування матері – сприяють невиношуванню неповноцінне харчування, зокрема нестача повноцінних білків, вітамінів (аскорбінової кислоти, ретинолу, токоферолу, піридоксину, рибофлавіну, тіаміну), деяких мікроелементів. Передчасному перериванню вагітності можуть сприяти психічні травми, зловживання алкоголем, куріння, професійні шкідливості, несумісність матері і плода за резус-фактором або групою крові, внутрішньоутробне інфікування.
Отже, причини недоношеності різноманітні і здебільшого можуть несприятливо впливати на плід у процесі його внутрішньоутробного розвитку, через це ступінь зрілості недоношеної дитини не завжди відповідає її гестаційному вікові та масі тіла. Догляд за таким недоношеним малюком через незрілість багатьох систем організму та підвищену чутливість до несприятливих факторів, має багато особливостей.
Здорові недоношені малюки з масою при народженні понад 2300 г можуть бути виписані з пологового будинку на 7-8-й день, менш зрілі і/або хворі діти виходжуються в лікарнях і виписуються додому при досягненні певного рівня здоров’я та маси тіла у віці від декількох тижнів до 3 місяців.
У домашніх умовах малюку слід створити оптимальне середовище. Температура в приміщенні повинна бути трохи вище, ніж для народженого в термін малюка – а саме 22-24 С. Недоношена дитина погано утримує нормальну температуру тіла, тому важливо не переохолоджувати її.
Вигодовувати недоношених дітей слід з урахуванням віку, маси тіла при народженні, ступеня зрілості, загального стану. Відомо, що енергетичні потреби недоношеної дитини вищі, ніж у доношеного новонародженого. В умовах обмеженого об’єму шлунку у недоношеної дитини варто використовувати більш калорійні суміші для вигодовування. Техніка годування визначається наявністю смоктального і ковтального рефлексів і загальним станом дитини. Найслабших дітей слід годувати через постійний поліетиленовий зонд. Зонд звичайно встановлюють через носові ходи. Ввівши зонд у шлунок, фіксують його над верхньою губою і на щоці лейкопластирем і залишають на 48-72 год. Цей метод годування застосовують на першому-другому тижні життя до появи смоктального рефлексу, потім комбінують одноразово введення зонда з годуванням з пляшечки, поступово переходячи на годування з чашки, а потім груддю.
Перше годування здоровим недоношеним дітям з наявністю смоктального і ковтального рефлексів призначають через 6-12 год., дітям з проявами синдрому дихальних розладів, пологової травми – через 24 год. після народження. Кращою їжею для недоношеного малюка є материнське молоко. Рекомендується годувати такого малюка у вільному режимі, як можна частіше, вдень і вночі, до 3-4 місяців – не рідше 7-8 разів на добу, потім можна перейти на 6-разовий режим годування. Навіть якщо молока недостатньо, а дитина смокче погано, рекомендується зціджувати груди 8 разів на добу і давати зціджене молоко дитині в натуральному (непастеризованном) вигляді, за допомогою піпетки або чашки.
При штучному вигодовуванні можна давати йому ті ж адаптовані суміші, що і для доношених, але краще скористатися спеціальними сумішами, які призначені для недоношених дітей. Соки і страви прикорму (овочеве пюре, каші) недоношеним дітям з масою тіла при народженні понад2000 гвводяться на 1-2 тижні раніше, а з масою менше1500 гна 1-2 місяці пізніше, ніж доношеним дітям.
Купають малюка в кип’яченій воді. Температура води повинна становити 37-37,5?С, повітря у кімнаті – не менше 24?С. Тривалість купання – 4-5 хвилин. Після купання дитину завертають в нагріту пелюшку, а потім якнайшвидше одягають в нагріту білизну.
Гуляти з недоношеними дітьми починають у віці 3-4 тижнів при температурі не нижче мінус 2?С та при відсутності опадів чи вітру, і тільки в тому випадку, якщо маса малюка не нижче 2500-3000 гр. Тривалість першої прогулянки – 10 хвилин взимку і 20-30 хвилин влітку.
З другого місяця життя недоношену дитину можна викладати на живіт (3 рази в день на 1-2 хвилини до годування), починають робити масаж живота. Активну гімнастику починають робити дітям народженим масою більше 2000 г у 2-3 місяці, дітям у яких маса при народженні була менш 1500 – в 6-7 місяців.
Щоб догляд за недоношеним дитиною дозволив уникнути анемії і рахіту, слід проконсультуватися з лікарем з питання прийому препаратів з вмістом заліза, а також вітаміну Е. Питання про щеплення вирішується щодо кожного недоношеної дитини індивідуально. Тож якщо малюк при пологах мав масу тіла півтора кілограма або менше, то будь щеплення відкладаються до наступного року життя.
Щодо розумового розвитку діток, які з’явилися на світ завчасно, батьки можуть не турбуватися. Правильний догляд та харчування, грамотно організована терапія відновлення і розвитку, відповідне виховання і заняття з дитиною дозволять не просто надолужити однолітків в майбутньому, а і перегнати їх. У віці трьох-п’яти років недоношена дитина практично не відрізнятиметься від свого однолітка, який народився в термін. Всі показники приходять в норму, але батьки не повинні забувати про те, що їх дитина потребує неослабної батьківської уваги, ласки та раціонального режиму сну і активності.
Матеріал підготували: д.мед.н., завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, професор Ю.М. Нечитало, д.мед.н., професор Ю.Д. Годованець.
