Вирішальну роль в підтримці нормальної діяльності імунної системи відіграє різноманітне та збалансоване харчування. Зважаючи на те, що інфекційні хвороби можуть знижувати рівень мікро- та макроелементів, доцільне збільшення дієтичних норм у цих хворих.
У хворих на COVID, однією з проблем в лікуванні є зниження запалення без шкоди для імунної відповіді пацієнта, тому приділяється важлива роль збалансованому харчуванню.
Високий індекс маси тіла, ожиріння є факторами ризику ускладнень, спричинених COVID-19, особливо у пацієнтів із порушеною функцією серця та легенів. Ураження кровоносних судин, які зазвичай виникають у пацієнтів з цукровим діабетом та високим кров’яним тиском, збільшують ризик у них тромботичних ускладнень. Харчування в свою чергу може позитивно вплинути на перебіг хвороби у цих пацієнтів.
Дефіцит білку впливає на порушення функції імунної системи, головним чином через вплив на кількість функціональних імуноглобулінів та інтестинальну імунну систему (GALT), яка включає організовані структури, такі як пейєрові бляшки, мезентеріальні лімфатичні вузли та лімфоїдні фолікули у стінці кишківнику, де відбувається захоплення, процесинг та презентація антигену.
Крім кількості макроелементу, важливим фактором є його якість, тому включення білків високої біологічної цінності (ті, які присутні в яйцях, нежирному м’ясі, рибі та кисломолочних продуктах), що містять усі незамінні амінокислоти, має протизапальний ефект.
Аргінін та глутамін мають виражений імуномодулювальний ефект.
Якщо перевага надається вуглеводням з високим глікемічним індексом, це сприятиме виникненню мітохондріальної дисфункції та вільнорадикальному ураженню клітин. Дослідження показали підвищення рівня циркулюючих запальних цитокінів (C-реактивного білку, фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α), інтерлейкіну-6 (IL-6) при споживанні простих вуглеводнів. Оскільки при COVID-19 присутній виражений запальний процес, слід обмежити такі вуглеводи в раціоні хворого.
Для зниження системного запалення організму, важливе значення має вживання клітковини (овочів, фруктів, цілозернових, горіхів тощо). Результати досліджень перевірено показують, що споживання клітковини 25-35 г/день зменшує запальний процес в кишківнику через підвищення рівня коротколанцюгових жирних кислот та зниження прозапальних цитокінів (CRP, TNF-α, IL-6). Ацетат, пропіонат і бутират володіють прямою протизапальною дією, пригнічують синтез прозапальних молекул і знижують експресію ядерного фактора ĸB (NF-ĸB), також підтримують здорову мікробіоту кишківнику.
Омега-3 жирні кислоти – ейкозапентаєнова кислота (EPA) та докозагексаєнова кислота (DHA) інактивують оболонкові віруси. З іншого боку, EPA і DHA пригнічують ферменти циклооксигенази (ЦОГ) та знижують синтез простагландинів, сприяють виділенню метаболітів (SPM) – протеїнів, резольвінів та марезинів, що знижують запалення.
Отже, супліменти DHA та EPA є корисними при лікуванні та реабілітації хворих на COVID-19.
Фосфоліпіди, гліколіпіди або сфінголіпіди блокують фактор активації тромбоцитів (PAF). Досліджено, що ці види жирів знижують рівень ферментів, які беруть участь у синтезі PAF, а також активізують ензими, які беруть участь у його деградації. Блокування активації тромбоцитів також може бути корисним для запобігання тромботичних ускладнень, пов’язаних із COVID-19.
Отже, правильна дієтологічна терапія відіграє надзвичайно важливу роль в лікуванні та реабілітації хворих COVID-19 і має бути впроваджена в стандартну практику.
Підготувала доцентка кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ Світлана Меленко
