Міжнародна організація праці (МОП)
щороку 28 квітня відзначає Всесвітній день охорони праці, з метою сприяння попередженню нещасних випадків і захворювань на робочому місці. Девіз Всесвітнього Дня охорони праці у 2016 році: «Стрес на робочому місці: колективний виклик».
Міжнародна організація здоров’я (ВООЗ) (World Health Organisation) відносить стрес до основних хвороб, небезпечних для здоров’я людини у XXI столітті. Більше 90% працівників визнають, що їх психологічний стан визначають саме результати роботи.
З 27 по 30 жовтня 2015 року у м. Дюссельдорф (Німеччина) проходив 34 Міжнародний конгрес з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини, на якому розглядалось питання психо-емоційного стану працівників, у тому числі стресових ситуацій на виробництві.
Впродовж останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23% загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці.
Внаслідок тривалих професійних стресів розвивається синдром емоційного вигорання (СЕВ) – це реакція організму, яка виникає внаслідок довготривалої дії професійних стресів середньої інтенсивності.
Чинники, які впливають на вигорання, це індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій медичних спеціальностей, педагогів, артистів тощо.
Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб’язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту. Стає усе важче зосередитись на роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо це не вдається, тоді спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може проявитися у байдужості до людей, цинізмі і навіть агресії.
Вигорання відбувається дуже поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби. Головною причиною СЕВ є психологічна перевтома. Коли вимоги (внутрішні та зовнішні) довгий час переважають над ресурсами, в людини порушується стан рівноваги, що і призводить до СЕВ.
Для зняття нервово-психічної напруги, боротьби з втомою та відновлення працездатності створюються кабінети релаксації або кімнати психологічного розвантаження, у яких впродовж спеціальних перерв проводяться сеанси по зняттю втоми. Це естетично оформлені, спеціально обладнані приміщення ергономічними меблями, які дозволяють знаходитися людині у зручній розслабленій позі, наявність трансляції спеціально підібраних музичних передач, іонізація повітря, прийом тонізуючих фітонапоїв, імітація в приміщенні природного середовища, відтворення шуму лісу, морського прибою тощо.
Як показує досвід, перебування робітників у кімнатах психологічного розвантаження сприяє зниженню стомлюваності, появі бадьорості, гарного настрою і поліпшенню самопочуття.
Одним з елементів правильно організованого психологічного розвантаження є аутогенне тренування, яке передбачає застосування комплексу прийомів психічної саморегуляції і складних фізичних вправ. Цей метод дозволяє нормалізувати психічну діяльність, емоційну сферу і вегетативні функції організму людини.
Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання.
Методи профілактики
Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану:
– достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сна: засинати і прокидатись в один і той самий час);
– збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої );
– достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика;
– танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота);
– фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м’яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої)
– масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам)
– терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість)
– ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з’являється відчуття припливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження);
– дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в’ялість, сонливість);
– баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив).
Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану:
– гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);
– музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій);
– спілкування з сім’єю, друзями;
– заняття улюбленою справою, хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм тощо)
– спілкування з природою (природа завжди дає людині відчуття припливу сил, відновлення енергії);
– спілкування з тваринами;
– медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи тощо);
– аутотренінги, самонавіювання (емоційне напруження безпосередньо пов’язане з напруженням м’язів – у стані стресу організм входить у стан «бойової готовності» до активних дій; знімаючи напруження певної групи м’язів, можна впливати на негативні емоції, позбавитись від них).
Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду)
Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому, на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначив, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.
Важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з’явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?
Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.
Матеріал підготувала: асистент кафедри гігієни та екології Візнюк І.Д.
