З часу весняного потепління і аж до перших осінніх заморозків людину оточує безліч комах та членистоногих.
Одним із поширених представників типу членистоногих є іксодові кліщі. Іксодові кліщі являються тимчасовими паразитами тварин та людини і харчуються їх кров’ю. Самі по собі іксодові кліщі не становлять загрози для здоров’я людини, однак вони переносять збудників багатьох інфекційних хвороб, якими заражають людей під час кровосмоктання. Зокрема через іксодових кліщів передаються такі захворювання як кліщовий енцефаліт, системний кліщовий бореліоз або хвороба Лайма, ендемічний висипний тиф, туляремія, конго-кримська геморагічна гарячка, гарячка Західного Нілу та деякі інші інфекції.
В Україні і на Буковині зокрема, найбільш поширеною інфекцією, яка передається через кліщів є системний кліщовий бореліоз або хвороба Лайма.
Захворюваність людей на цю недугу з кожним роком зростає. Майже у всіх регіонах країни сформувалися природні осередки хвороби Лайма з високою частотою інфікування не лише кліщів, але й гризунів та інших дрібних ссавців і птахів, які є годувальниками кліщів та основним резервуаром збудників у природі.
Не є екзотичними для України й інші інфекції, що передаються кліщами. Так кліщовий вірусний енцефаліт у вигляді спорадичних випадків постійно реєструється у Волинській, а в останні роки у Харківській та Чернігівській, гарячка Західного Нілу – у Донецькій, Житомирській, Запоріжській, Миколаївській та Полтавській, туляремія – у Київській та Сумській областях. У вказаних регіонах існує ризик формування активних природних осередків вищезгаданих інфекцій зі зростанням захворюваності серед людей. Також не виключається можливість занесення інфікованих кліщів птахами в інші регіони країни і формування там нових осередків зараження.
Не зважаючи на значні досягнення сучасної медицини наразі найбільш надійним та ефективним методом профілактики інфекцій, які передаються кліщами залишаються заходи спрямовані на запобігання присмоктування кліщів.
Вберегтися від нападу та присмоктування іксодових кліщів загалом не складно, якщо знати особливості способу життя цих паразитів. У регіонах з помірним континентальним кліматом, а це майже всі регіони України, іксодові кліщі активні з березня по листопад. Вони проявляють найбільшу активність за похмурої погоди чи у сутінках при температурі повітря коло20 °C. Відповідно пік активності цих паразитів припадає на квітень-червень та на вересень-жовтень.
Найчастіше напади іксодових кліщів на людей відбуваються під час перебування у лісі, лісопосадці, парку, сквері, під час роботи у саду, на дачній, садовій чи присадибній ділянках тощо. Полюючи кліщі піднімаються до 0,5-0,7 мна стебла трав’янистих рослини, нижні гілки дерев та кущів і, звідти потрапляють на тварин чи людей, які проходять повз. З моменту потрапляння кліща на одяг людини і до досягнення місця присмоктування проходить 20-30 хв., і більше. Присмоктування кліщів безболісне і відбувається в місцях із найбільш ніжною та тонкою шкірою (підколінна, пахова, пахвинна ділянки, ділянка шиї).
Враховуючи особливості способу полювання кліщів, вберегтися від їх нападу під час перебування на «природі» та після повернення додому допоможе дотримання нескладних правил:
-Під час перебування (роботи, відпочинку) у місцях високого ризику нападу кліщів необхідно одягтися так щоб залишалося найменше відкритих ділянок тіла. Періодично оглядати одяг та відкриті ділянки тіла на предмет наявності кліщів.
-Місце для відпочинку (пікніку) у лісі, лісопосадці, на березі водойми будь-якій іншій зоні зелених насаджень необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу.
-Під час перебування на «природі» доцільно використовувати хімічні засоби, які відлякують кліщів. /Вказані засоби називаються репелентами і наявні в аптечній мережі/.
-Після повернення з лісу, парку, скверу, дачі тощо додому необхідно ретельно оглянути тіло, одяг та інші речі на предмет наявності кліщів. Одяг випрати та випрасувати.
Дії у випадку присмоктування кліща
При виявлені кліща на тілі його необхідно якнайшвидше зняти. Чим раніше виявлено та видалено кліща тим менший ризик зараження збудниками вищезгаданих інфекцій. Видалення кліща ліпше провести у лікувальному закладі. Якщо немає можливості звернутися до лікувальної установи то паразита можна видалити самостійно. Косметичним пінцетом чи петлею з нитки захопити хоботок кліща над шкірою, пів хвилини похитати в різні сторони, далі плавно та повільно потягнути до верху. Зазвичай таким способом кліща вдається видалити повністю, однак немає особливої небезпеки, якщо у шкірі залишився хоботок паразита. Діставати хоботок не потрібно, через кілька днів його залишки самостійно виштовхнуться на зовні. Після видалення кліща місце присмоктування необхідно двічі на добу змащувати розчином йоду, спиртом, одеколоном чи будь-яким іншим антисептиком до повного заживання ранки. Впродовж трьох тижнів після видалення кліща необхідно слідкувати за власним самопочуттям. У разі підвищення температури тіла, загальному нездужанні, почервонінню чи появі будь-якого висипу у місці присмоктування кліща негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Матеріал підготував: доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Рандюк Ю.О.
