Повномасштабна війна росії проти нашої держави, що триває вже п’ять місяців, так чи інакше вплинула на життя кожного українця, незважаючи навіть на перебування у безпечному за кордоном і відносно безпечному регіоні держави. Чимало людей зіткнулись з її наслідками особисто – це втрата близьких і рідних, житла, домашніх улюбленців або опосередковано – співпереживанням за загиблими, руйнуванням міст, містечок і селищ, і це так чи інакше вплинуло на їхнє здоров’я, особливо – психічне.
Постійні стреси та страх можуть призвести до виникнення тривожних та депресивних розладів, а також загострити їх у людей, які й раніше мали проблеми із психічним здоров’ям. На сьогодні під час війни почастішали звернення українців по допомогу до психологів, психотерапевтів і лікарів психіатрів. Стигматизація під час війни перестала працювати, оскільки депресивні та тривожно-депресивні стани є нестерпними і тут вже не до сорому. Частими стали й госпіталізації хворих з афективними розладами, а саме – загостреннями депресивної фази Біполярного афективного розладу, депресивними станами психогенного, інволюційного, судинного, соматичного ґенезів.
Депресії бувають різної глибини, різного рівня. Невротична депресія при якій є її усвідомлення потребує дієвого лікування психотерапією для того, щоб приєднати власні ресурси людини поряд з медикаментозною терапією. І якщо у людини немає суїцидальних думок, то можна призначати амбулаторне лікування, а у випадку наявності психотичного рівня депресії та наявності «поганих» думок – виключно стаціонарне лікування. Важливо пам’ятати, що депресія триває довго, охоплює практично весь життєвий простір людини та супроводжується хворобливо зниженим настроєм, сповільненням мовної і рухової активності та порушеннями сну, не дає нормально жити й не минає самотужки без наслідків.
При лікуванні депресивних станів потрібно дотримуватися всіх рекомендацій спеціаліста, ліки приймати повним курсом. Важливим дієвим механізмом психотерапевтичного впливу є уміння відволікатись, переключати свою увагу на щось інше, а не лежати й думати про те, що все погано і що це все ніколи не закінчиться з відчуттям провини. Якщо всі ці моменти враховувати, то лікування буде ефективним і безпечним.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк
