Війна в Україні з 2014 року стала причиною не лише фізичної, але і психологічної травми для тисяч людей, у тому числі й дітей. Після пережитої травматичної події може розвинутися порушення психічного стану, а саме посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). При цьому симптоми розладу з’являються не відразу, а через деякий час (зазвичай через 1-6 місяців). Проте, якщо стресор має потужну тривалу у часі дію (наприклад, перебування в окупації, постійні ситуації обстрілів та повітряних тривог тощо), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується. Через відстрочену симптоматику батьки часто можуть не пов’язувати зміни поведінки дитини з пережитими кілька місяців тому подіями, а вважати це погіршенням характеру, ознаками вікових криз або іншим.
ПТСР може виникнути внаслідок будь-якого виду травми, включаючи війну, терористичні акти, насильство, наслідки природних лих і т.д. При цьому діти особливо вразливі до наслідків травми, оскільки їхня психіка знаходиться на стадії формування.
Після травмуючої події дитина може почуватися розлюченою, засмученою, пригнобленою чи переляканою. Ці емоції можуть відбиватися на її поведінці, сні та взаєминах з батьками. Важливо допомогти дітям з ПТСР якнайшвидше, оскільки цей стан може негативно впливати на їхнє життя в майбутньому. До того ж відновлення психічного здоров’я дитини може зайняти значну кількість часу та зусиль.
Симптоми ПТСР включають повторні візуальні спогади, страх, тривогу, гіперактивність, відчуття відчуженості від навколишнього світу, поганий настрій, і різні форми роздратованості. Ці симптоми можуть з’являться одразу ж після травматичної події, або через деякий час після її завершення.
Діти та підлітки перебувають у зоні ризику щодо розвитку ПТСР. У дітей дошкільного віку можуть спостерігатися такі прояви ПТСР:страх, проблеми зі сном, безпричинний плач, відмова від їжі, спалахи гніву, замкнутість, повернення до поведінки, властивої молодшому віку, відображення травмуючих подій в іграх і творчості. Наприклад, дитина може побудувати будинок-укріплення, який захистить її від бомбардування, або створити малюнок із зображенням насильства.
У підлітків, які перенесли психотравму під час війни, можуть спостерігатись спалахи агресії, бунт, головні та інші болі, тотальна недовіра, заниження самооцінки, безсоння, кошмари, апатія, складнощі з концентрацією, небезпечна поведінка, депресія, саморуйнівна поведінка (нанесення самоушкоджень, алкоголізація, наркотизація). У деяких випадках, ці симптоми можуть призвести до небезпечної поведінки, яка загрожує не лише самим підліткам, але й оточення. Тому, дуже важливо забезпечити таким підліткам відповідну підтримку, яка допоможе їм пережити та подолати психологічні труднощі, що пов’язані з травмою. Можливі варіанти допомоги включають психотерапію, консультування фахівців, підтримку від родини та друзів, а також сприяння відповідних груп та організацій.
Водночас кожна людина, яку зачепили військові дії, має свої переживання та реакції, що є абсолютно нормальними у відповідь на ненормальну ситуацію. Важливо пам’ятати, що психіка як дорослих, так і дітей та підлітків, має величезні резерви для відновлення і саморегуляції. Завдяки підтримці рідних та, за потреби, психологічної, підтримки фахівців людина може повернутися до норми після травмуючого досвіду.
Також важливо зазначити, що реакції на травму можуть бути різними у різних людей. Один може проявляти агресію, тоді як інший може стати байдужим до навколишнього світу. Деякі можуть почувати сильний страх, паніку та тривогу, тоді як інші можуть досить швидко відновитись та повернутись до звичайного ритму життя. Важливо зрозуміти, що не у всіх людей, які пережили травмуючу подію, розвивається ПТСР. Індивідуальна вразливість та підтримка від родини, друзів та фахівців можуть значно підвищити шанси на повне відновлення після травматичного досвіду. Тому, необхідно зосередитись на тому, щоб допомогти собі або іншим людям відновитись після травмуючих подій, а не передчасно лякатись можливих наслідків.
Для батьків необхідно психологічно стабілізуватися самим. Лише емоційно стабілізувавшись, ми можемо підтримати наших дітей. Водночас важливо пам’ятати, що батьки мають право на емоції. Дітям важливо пояснити, чому ви так реагуєте, але водночас наголосити, що з часом стане легше та ваша родина з цим точно впорається. Важливо пояснити дітям, що ви відчуваєте, і пояснити, що це є нормальним.
Для того, щоб зберегти психологічну стабільність, необхідно розпочати зі створення регулярного режиму дня та занять фізичною активністю. Важливо також налагодити спілкування з людьми та залучатися до допомоги іншим, оскільки волонтерство може бути чудовим ресурсом для підтримки своєї ментальної стабільності. Обмеження перегляду новин та вибір джерел інформації є ключовими моментами для збереження психічного здоров’я. Важливо обирати перевірені канали та уникати кровопролиття та іншого негативного контенту. Також можна звернутися до психолога або психотерапевта, які допоможуть вам заспокоїтися та зупинити розвиток ПТСР. Всі ці дії допоможуть вам стати більш емоційно стабільним і надати підтримку своїм дітям у трудну мить.
Для дітей важливо відновити почуття безпеки. Слід залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі), відновити режим дня (навчання в школі, виконання певних завдань, рухова активність, вчасний сон тощо), це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя.
Дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо; вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання; дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття (не можна говорити “не згадуй цього” або “забудь про це” – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити емоції); пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами, розуміння ситуації в цілому та причин того, що відбулося, є важливою і працює за для зцілення.
Рекомендується також створити сприятливе середовище вдома: організувати зону відпочинку, створити можливість для занять різноманітними хобі, надати можливість для самовираження. Дитина повинна мати час на відпочинок, гру та розваги. Також, важливо забезпечити дитину здоровим і різноманітним харчуванням, яке включає достатню кількість вітамінів та мінералів.
Нарешті, важливо пам’ятати, що процес відновлення може бути тривалим та потребувати багато часу та терпіння. Дитина може проявляти різні емоції, від суму до гніву, і це повністю нормально. Головне – давати їй можливість висловлюватися, знаходити способи виявлення емоцій та надавати їй підтримку. За наявності серйозних проблем, таких як депресія, тривожність або ПТСР, необхідно звернутися до професійного психотерапевта для отримання кваліфікованої допомоги.
Отож, важливо не нехтувати психічним здоров’ям та, у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про ПТСР у вас самих, ваших дітей або близьких, негайно звертатися за допомогою до спеціалістів – психологів та психотерапевтів, щоб не допустити тяжких наслідків перенесених подій.
Звернення до фахівців психології та психотерапії не є знаком слабкості, а навпаки, свідчить про високий рівень самопізнання та бажання змінювати своє життя до кращого.
Мельничук Л.В., к.мед.н., доцент кафедри сімейної медицини БДМУ
