Гепатит це дифузне запалення клітин печінки.
Причин та факторів, які можуть викликати запалення печінки (гепатит) дуже багато, проте найчастіше причиною гепатиту є так званні гепатотропні віруси. Наразі відомі дев’ять гепатотропних вірусів. Найбільш вивченні із них це віруси гепатитів А, В, С, Д та Е, які викликають однойменні гепатити. Гепатити А та Е перебігають лише у гострих формах, є типовими кишковими інфекціями і не становлять суттєвої загрози для здоров’я тим паче для життя хворого. Виключення становить гепатит Е у вагітних, для яких він є смертельною хворобою. Однак в Україні, зважаючи на кліматичні особливості, гепатит Е зустрічається рідко, у вигляді поодиноких завізних випадків. Щодо гепатиту Д то ця інфекція хоча і має тяжкий перебіг однак в Україні також реєструється рідко. За багато років на Буковині зареєстровано лише кілька нетяжких за клінічним перебігом випадків гепатиту Д та один випадок гепатиту Е, у пацієнта, який прибув із Східної Азії.
Серед усіх гепатитів найбільшої уваги заслуговують гепатити В та С, які є повсюдними інфекціями і мають значне поширення в Україні. За оцінками експертів ВООЗ, на Земній кулі більше 2 млрд. людей мають ознаки наявного чи перенесеного гепатиту В, у 350 млн. ця недуга перебігає у хронічній формі. Вірусом гепатиту С, залежно від регіону, інфіковано від 0,5 до 20 % населення. У країнах центральної Європи вірус гепатиту С є причиною кожного 5 випадку гострого гепатиту та 70 % випадків хронічних гепатитів. За різними даними на Земній кулі проживає від 350 до 500 млн. осіб з хронічним гепатитом С. За даними офіційної статистики в Україні частота інфікування дорослого населення вірусом гепатиту В складає 2,2 % , що становить коло 1 млн. осіб. Вірусом гепатиту С інфіковано 3-4 % мешканців країни, що становить 1,2-1,6 млн. осіб.
Джерелом зараження при гепатитах В і С є хворі на ці недуги люди. У хворих людей віруси гепатитів В та С містяться у крові, спермі, секреті піхви та деяких інших біологічних рідинах. Зараження здорової людини відбувається при потраплянні у її кров вищезгаданих біологічних рідин хворої людини. Причому для того щоб відбулося зараження достатньо дуже незначної кількості крові чи іншого біологічного матеріалу хворої людини. До прикладу при гепатиті В для зараження достатньо 1х10-7 мл контамінованої вірусом сироватки крові. Такий об’єм крові чи іншого біологічного матеріалу практично не помітний для неозброєного ока людини. Власне саме зараження (потрапляння біологічних рідин хворої людини у кров здорової людини) може відбуватися різними шляхами: статевим, вертикальним (від матері до дитини), при переливанні крові та її компонентів, через контамінований збудниками інструмент хірургічний та інший медичний інструмент, а також через інструмент ддля манікюру, педикюру, пирсінгу, татуювання тощо. У зв’язку із запровадженням сучасних технологій стерилізації медичного інструменту та контролю за якістю донорської крові, зараження вірусами гепатитів В та С при виконанні медичних маніпуляцій і переливанні компонентів крові спостерігається дуже рідко. Наразі домінуючими шляхами зараження цими вірусами є статевий, ін’єкційний у споживачів наркотичних речовин, а також парентеральний під час виконання манікюру, педикюру, пирсінгу, татуювання. Разом з цим не можна повністю виключити ризик зараження гепатитами В та С у медичних закладах. До групи підвищеного ризику з інфікування вірусами гепатитів В і С відносяться медичні працівники, які виконують оперативні втручання чи працюють з донорською кров’ю, працівники, які надають послуги манікюру, пирсінгу, татуювання та особи, яким надаються ці послуги. Особливо високий ризик зараження гепатитами В і С у споживачів ін’єкційних наркотиків, представників комерційного сексу, осіб, які часто міняють статевих партнерів, чоловіків-гомосексуалів.
Гепатити В і С поділяються на гострі та хронічні і мають подібний перебіг. Гострий гепатит триває від кількох тижнів до кількох місяців і зазвичай завершується видужанням, хоча можливі і несприятливі наслідки, які можуть призвести до смерті хворого. За гострого перебігу захворювання починається поступово, турбують загальне нездужання, слабість, швидка втомлюваність, біль у великих суглобах, знижується апетит, з’являється дратівливість, відчуття важкості чи тупого болю в епігастрії, може бути нудота, блювання, пронос. Через 4-7 днів від початку захворювання, іноді пізніше, набувають жовтушного забарвлення шкіра та слизові оболонки, темніє сеча та знебарвлюються випорожнення. Жовтяниця, в середньому, утримується 2-3 тижні після чого поступово зникає. Після зникнення жовтяниці ще впродовж 3-6 міс, іноді впродовж 1-го року, спостерігаються слабкість, швидка втомлюваність, зниження працездатності, порушення сну. Необхідно зазначити, що гострий гепатит В може перебігати у вкрай тяжких формах з розвитком гострої печінкової недостатності, що нерідко є причиною смерті хворого. Гострий гепатит С, як правило, має доброякісний перебіг, однак у 80-90 % випадків переходить у хронічну форму, тоді як гепатит В у дорослих хронізується дуже рідко, до 1 % випадків.
За хронічного гепатиту запальний процес у печінці триває впродовж багатьох років, зазвичай пожиттєво. Особливістю перебігу хронічних гепатитів В та С є те, що вони впродовж тривалого часу (десятків років) клінічно ніяк не проявляються і хворого нічого не турбує. Клінічна симптоматика за хронічних гепатитів з’являється тоді коли практично повністю знищені клітини печінки. Першими симптомами хронічного гепатиту є швидка втомлюваність, зниження працездатності, періодичне чи постійне відчуття тяжкості у правому підребер’ї. Через деякий час починають кровоточити ясна, в місцях здавлювань швидко утворюються синці, з’являються набряки на ногах, розширюються підшкірні судини живота, може виникати жовтяниця. Такі хворі помирають від цирозу чи первинного раку печінки. Щороку у світі від цирозу та первинного раку печінки, спричинених вірусами гепатитів В та С, помирає більше 1,5 млн. людей.
Зважаючи на особливості перебігу, діагностувати хронічні гепатити В та С на ранніх стадіях хвороби можливо лише на підставі результатів лабораторних досліджень. Тому людям, у яких впродовж життя був реалізований хоча б один із шляхів зараження вірусами гепатитів В і С, доцільно провести такі дослідження. Направлення на обстеження можна отримати у дільничного чи сімейного лікаря. Виявлення хронічного вірусного гепатиту на ранній стадії та своєчасно проведене лікування дають змогу, у більшості випадків, повністю позбутися цієї недуги або ж значно призупинити її прогресування.
Матеріал підготував: Рандюк Ю.О. доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології
