Алергія – «хвороба цивілізації», поширеність якої зростає у всьому світі.
У кожного третього жителя на Землі виявляють ознаки алергічних реакцій.
Алергія – це захворювання імунної системи людини частіше спадкового характеру, коли організм надмірно реагує на різноманітні чинники, так звані алергени.
Алергенами можуть бути побутові чинники (пил, шерсть тварин, миючі засоби, пральні порошки, косметика тощо), пилок квітів, дерев, кущів, трав, харчові продукти (цитрусові, суниця, мед, какао, шоколад, ікра, краби, молоко, горіхи), наповнювачі та консерванти у складі харчових продуктів, а також лікарські препарати (антибіотики, місцеві анестетики, нестероїдні протизапальні засоби, препарати йоду, рентгеноконтрастні речовини, вакцини, сироватки та інші ліки).
Прояви алергічних реакцій
Після взаємодії антигена з імунною системою організму людини вивільняються так звані медіатори алергії (гістамін, серотонін та інші), які й викликають прояви алергічних реакцій місцевого (висипка, свербіж, почервоніння) чи системного характеру (спазм бронхів, набряк гортані, у важких випадках – навіть анафілактичний шок). За швидкістю появи цих ознак розрізняють алергічні реакції негайного типу (виникають через декілька хвилин-годин після контакту з алергеном) та уповільненого (через 2-3 дні після взаємодії з алергеном). Залежно від типу алергічної реакції призначають протиалергічні препарати.
Як правильно лікувати алергію?
На сьогодні ліки від алергії надзвичайно популярні, значна частина протиалергічних препаратів відпускається з аптек без рецепта лікаря, що сприяє поширенню самолікування серед населення.
Однак, самостійне лікування алергічних реакцій без консультації з лікарем нерідко не дає бажаного результату і досить часто може призводити до виникнення небажаних побічних ефектів.
Тому при появі алергічної реакції пацієнту необхідно звернутись до лікаря, який після детального обстеження індивідуально призначить хворому потрібні ліки з урахуванням супутньої патології, відкоригує дозу лікарських препаратів та схему лікування, надасть консультацію щодо умов раціонального й безпечного їх застосування.
Слід пам’ятати, що ніякі навіть найкращі ліки від алергії не допоможуть хворому, поки не ліквідується причина алергічної реакції. Тому в першу чергу слід припинити надходження алергена в організм, не вживати продукти, які можуть загострювати алергізацію, зменшити фізичні та психоемоційні навантаження. Строго дотримуватись і чітко виконувати усі рекомендації лікаря щодо плану лікування.
Ліки від алергії
Протиалергічні лікарські препарати поділяють залежно від типу алергії. Розрізняють ліки при алергічних реакціях негайного типу (антигістамінні, стабілізатори мембрани тучних клітин, антагоністи лейкотрієнових рецепторів, глюкокортикоїдні препарати) та ліки для лікування алергічних реакцій уповільненого типу (імунодепресанти: глюкокортикоїди, цитостатики).
Найбільш популярними ліками від алергії та поширеними по застосуванню є антигістамінні засоби, які блокують гістамінові рецептори і перешкоджають негативній дії на організм гістаміну, як основного медіатора алергії. Антигістамінні препарати досить швидко усувають прояви алергічних реакцій.
Серед них розрізняють препарати 3-х поколінь.
До представників І-го покоління належать: димедрол, супрастин, діазолін, дипразин, тавегіл, фенкарол. Препарати І-го покоління діють короткотривало (4-6 год), крім протиалергічної дії викликають додаткові фармакологічні ефекти, які частіше є побічними (сухість у роті, підвищення внутрішньоочного тиску, коливання артеріального тиску, шлуночкова тахікардія тощо). Більшість із цих препаратів, крім діазоліну, викликають заспокійливий та снодійний ефекти (тому їх називають «нічними» антигістамінними засобами), що не дозволяє пацієнту водити автомобіль, займатись розумовою діяльністю та виконувати іншу роботу, яка потребує значної уваги.
Ефективнішими і безпечнішими антигістамінними засобами є препарати 2-го та 3-го поколінь, які проявляють вибірковий протиалергічний ефект, діють швидко, забезпечують тривалу лікувальну дію (від 12 до 24 годин), позбавлені заспокійливого та снодійного ефектів («денні» антигістамінні засоби), мають значно менше побічних ефектів порівняно з препаратами 1-го покоління. До антигістамінних препаратів 2-го покоління належать: лоратадин, астемізол, терфенадин.
Між собою препарати 2-го та 3-го поколінь вірізняються тим, що представники 2-го покоління є «проліками» і для того, щоб вони подіяли, їм потрібно в печінці перетворитись в активну форму (наприклад, активною формою лоратадину є дезлоратадин). Тому при патології печінки їхня терапевтична ефективність буде значно нижча. Препарати ж 3-го покоління: фексофенадин, цетиризин, дезлоратадин, норастемізол надходять в організм відразу в активній формі, не потребують перетворення в організмі, більш ефективні при алергічних реакціях, особливо, у пацієнтів із супутньою патологією печінки. Вони також у 2-4 рази активніші, ніж представники 2-го покоління і мають значно кращий профіль безпеки.
Особливості застосування протиалергічних засобів у дітей
Більшість протиалергічних засобів протипоказані дітям. Лише окремі препарати після консультації з лікарем можна застосовувати в педіатричній практиці. Маленьким дітям при необхідності дозволяється призначати діазолін, дітям віком від 6 місяців – дезлоратадин, старшим 1 року – лоратадин, і дітям після 6 років – фексофенадин.
Перш, ніж приймати ліки від алергії, обов’язково слід проконсультуватися з лікарем. Не займатись самолікуванням.
Матеріал підготували: доцент кафедри фармакології Інна Кишкан, завідувач кафедри фармакології, професор Ігор Заморський
