Спадкові вади розвитку твердих тканин зубів у дітей – це патології, що виникають внаслідок порушення функціонування ектодермальних і мезодермальних клітинних структур, що беруть участь у формуванні емалі і дентину. Характерним є ураження як тимчасових, так і постійних зубів. До них відносяться: недосконалий аметогенез, недосконалий дентиногенез, дисплазія дентину.
Розрізняють чотири типи недосконалого амелогенезу:
- Гіпопластичний недосконалий амелогенез кількісні та якісні зміни емалі незначні: зуби мають нормальні форми і розміри, емаль гладенька, блискуча, проте має жовтуватий або коричневатий відтінок.
- Гіпоматураційний недосконалий амелогенез (недостатність мінеральних речовин) – зуби прорізуються вчасно, їх коронки спочатку мають нормальний колір. Через 1-3 роки емаль набуває матового, а згодом світло-коричневого кольору, стає шорсткуватою.на ній виникають тріщини, а згодом вона зникає (“сколюється”) частково або повністю. Дентин щільний, світло-коричневий або коричневий.
- Гіпокальцифікайний недосконалий амелогенез (недостатність кальцію) – зуби прорізуються вчасно, мають нормальні розміри. Емаль білого кольору, проте зі значною кількістю борозен без певної орієнтації, на всіх зубах швидко зникає (“сколюється”) і оголюється коричневий дентин, що має нормальну структуру.
- Порушення формування емалі – розміри і форма зубів звичайні, проте емаль під час прорізування крейдоподібна, не блищить, місцями її немає зовсім. Унаслідок механічної дії вона легко відділяється від дентину. Відсутність емалі та оголення дентину спричиняють реакцію зуба на температурні та хімічні подразники.
Лікування. У разі підвищеної чутливості дентину до подразників проводять ремінералізуюче лікування. Протезування за загальноприйнятими методиками за косметичними показаннями рекомендується після 16 років, при ранньому руйнуванні емалі постійних зубів їх покривають ортодонтичними коронками. Слід зазначити, що коронками насамперед покривають жувальні зуби-антагоністи, щоб зафіксувати висоту прикусу, потім фронтальні зуби верхньої та нижньої щелеп. При значному руйнуванні коронки використовують штифтові зуби, металеві культі та ін.
Недосконалий дентиногенез – спадкове порушення розвитку дентину, що характеризується недостатнім розвитком коренів зубів або аномаліями їх форми. Коронки зубів правильної форми, нормальних розмірів і кольору. Структура емалі не змінена, проте зв’язок її з дентином слабкий, через що вона легко відколюється.
Розрізняють три типи недосконалого дентиногенезу. При першому типі, окрім змін у дентині зубів виявляються порушення структури трубчастих кісток та щелеп (недосконалий остеогенез). Для другого типу недосконалого дентину ґенезу (синдром Стейтона-Капдепона) характерними є зміна кольору коронки, рання втрата емалевого покриву і значне стирання твердих тканин зубів. При синдромі Стейнтона-Капдепона у більшості зубів відсутня емаль, колір їх жовтувато-коричневий, дентин прозорий, швидко стирається. Іноді помітні контури пульпи, хоча скарги на біль, як правило, відсутні. Ураження зубів починається із зникнення (“сколювання”) емалі та оголення дентину. Насамперед уражуються різці і перші моляри, потім другі моляри. Характерною ознакою синдрому Стейнтона-Капдепона є нормальне формування коренів, на відміну від третього типу недосконалого дентиногенезу, коли відбувається порушення формування саме кореневого дентину.
Серед спадкових вад розвитку твердих тканин також виділяють дисплазію детину – відсутність дентину, яка буває коронковою та кореневою.
Лікування проявів порушення формування коронкового дентину проводять шляхом протезування (капи, знімні та незнімні конструкції та інше). Лікування порушень формування кореневої частини дентину є значно важчим. Можна використовувати шинування зубів, проте воно може бути не ефективним і такі зуби видаляють, відновлюючи жувальну ефективність шляхом імплантації або знімним протезуванням.
Важливими є рання діагностика вищеописаних змін. У випадку лікування даних захворювань одразу після прорізування зубів відсоток позитивного результату буде значно вищим. Тому необхідно відвідувати дитячого стоматолога з профілактичною метою з появи перших зубів, так як ураженню можуть піддаватися як тимчасові, так і постійні зуби.
Осана ГОДОВАНЕЦЬ, Тетяна МАНДЗЮК
