• Українська
  • English
10 версій походження ВІЛ
10 версій походження ВІЛ

10 версій походження ВІЛ

СНІД оголосив війну людству ще в 1981 році.

 

Однак і сьогодні загадкою є походження вірусу-збудника цієї небезпечної хвороби. Чому він з’явився так раптово? Чому високорозвинена медицина XX століття нічого не знала про нього раніше?

Відійшовши від початкового шоку, наукове співтовариство стало висувати версії походження вірусу. Поки ці версії науково не доведені, але хто знає, які подробиці можуть з’явитися пізніше. Адже не раз бувало, що сьогодні теорія відкидається, а завтра залишається єдино вірною…

Версія №1. Перша підозра впала на мавп.

Прихильники «мавпячої версії» припустили, що, можливо, африканці з’їли погано проварене м’ясо шимпанзе, інфікованих вірусом. Або ж ВІЛ потрапив в організм людини від укусу тварини. Затятим прихильником теорії була доктор Бетт Корбер з Національної дослідницької лабораторії Лос-Аламоса в США. На підтвердження вона приводила виявлений в крові шимпанзе вірус імунодефіциту мавп (ВІМ). Далі передбачалося, що ВІМ мутував і в організмі людини перетворився на ВІЛ-1 та ВІЛ-2. Виходило, що ВІЛ-1 пішов від шимпанзе, а ВІЛ-2 – від мангобеїв (зелених мавп).

Тим часом, у вчених ця версія викликає сумніви. Звичайно, ВІМ поки вважається предком ВІЛ, але за своїм генотипом він від нього вельми і вельми далекий. І головне – ніхто не може відповісти на питання: якщо мутація мала місце, то яким же чином був подоланий міжвидовий бар’єр?

Крім того, «мавпяча версія» не пояснює головного: чому місцеве населення стало заражатися від мавп лише в 80-ті роки? Значить, раніше мавпи були здорові? А якщо так, то хто заразив вірусом самих мавп? ..

Версія №2. СНІД – породження глобальної цивілізації.

Її висунуло декілька вчених, у тому числі Люк Монтаньє і Роберт Галло, що відкрили ВІЛ. Вони заявили: СНІД існував завжди. В ізольованих популяціях Центральної Африки спокійно жив вірус – його ніхто не турбував, і він нікого не чіпав. До тих пір поки в світі не почався бурхливий економічний розвиток: ліси знищувалися, автомобільні і авіаперевезення проклали шлях в найглухіші куточки, війни, торгівля, міграція породили потоки біженців і переселенців. Ось тут-то вірус і вирвався з африканських джунглів спочатку в портові міста африканських країн, а потім в Європу і Америку.

Слабкість версії полягає в тому, що ні достеменно підтвердити, ні гарантовано спростувати її було неможливо. І перш за все з причин історичних – ще в XVI столітті португальські колонізатори проникали в самі глибини Африки. З тих пір, протягом декількох СОТЕНЬ років, європейці «обживали» Чорний континент. У XIX столітті (і вже, тим більше, у XX) проникнення європейців було настільки масштабним, що «дрімаючий» вірус повинен був прокинутися як мінімум ще до Другої світової війни. У крайньому випадку, у 50-60-і роки. Але аж ніяк не в кінці 70-х!

Версія №3. Халатність вчених – СНІД-вакцинація.

Англійський дослідник Едвард Хупер стверджував: СНІД – трагічна помилка бельгійських і американських біологів з інституту Уістара в Філадельфії, які створювали вакцину від поліомієліту. При розробці вакцини проти поліомієліту використовувалася печінка шимпанзе, носія ВІМ. Заражену вірусом вакцину не піддали повним клінічним випробуванням. У результаті з 1957 по 1960 роки нею поспішили прищепити людей в Африці. Причому саме в тих місцях, де сьогодні найвищий відсоток ВІЛ-інфікованих. Цікаво, що зразки вакцини зберігаються в лабораторіях інституту Уістара, але інститут досі відмовляється надати їх на експертизу!

Хуперу заперечив професор Роберт Геррі, який свого часу «розбив» «мавпячу теорію». Щоб теорія Хупера діяла, потрібно було знову припустити, що ВІМ (вірус мавп) здатний ШВИДКО мутувати в ВІЛ (вірус людини). А ось доказів цього факту уявити не міг ніхто. Але ж вірус звідкись з’явився. Якщо він не виник у природі, значить, його створили люди?

Версія №4. У березні 1987 року в одній з швейцарських газет з’являється цікавий матеріал під назвою «Сліди ведуть у генну лабораторію».

Згідно з даними, які вдалося розкопати журналістам, вже в 1969 році Пентагон планував почати розробку «бойового» вірусу, що вражає імунітет. Публікація була підкріплена документами. З них випливало – Міністерство оборони США визначало терміни розробки зброї, здатного придушити імунітет, у 5-10 років (тобто вона повинна була бути готовою до кінця 70-х років – якраз до початку «ери СНІДу»). Дослідження проводилися в одному з найсумніших місць на землі – у секретних лабораторіях Форт-Детріка, де знаходилися фабрики з виробництва «живої смерті», тобто біологічної зброї.

Версія №5. СНІД придуманий спеціально, щоб винищити населення Африки.

Африка найбільше постраждала від епідемії СНІДу. За деякими оцінками кількість хворих на «чорному континенті» досягає 50 млн. Причому 20 млн. людей уже померло. Варганом Маатаї, всесвітньо відома африканський еколог, що отримала в 2004 році Нобелівську премію миру, заявила: «ВІЛ-інфекція та СНІД забирають мільйони життів африканців, але при цьому практично не зачіпають жителів Америки або європейських країн… Я більш ніж впевнена, що основною причиною цих смертей є «спрямованість» дії ВІЛ, розробленого саме для знищення представників негроїдної раси». З нею згоден колишній президент Намібії Сем Нуйома, який назвав СНІД «біологічної війною» білих проти чорних. Цією сенсаційною думкою він поділився зі світовою громадськістю на міжнародному саміті ООН у Женеві в 2000 році.

Версія №6. ВІЛ – це порівняно нешкідливий вірус (якщо він зовсім існує) і не викликає СНІДу.

Прихильники цієї версії стверджують, що причини захворювань і смерті людей зовсім інші, наприклад, токсичний вплив ліків, які використовуються для лікування ВІЛ, бідність, голодування і хронічні хвороби. Заперечення існування СНІДу дотримуються, наприклад, Пітер Дусберг (Peter Duesberg), Роберт Рут-Бернстейн (Robert Root-Bernstein) і Кері Мюлліса (Kary Mullis), який отримав в 1993 році Нобелівську премію в галузі хімії за розробку методу полімеразної ланцюгової реакції (PCR).

Версія №7. Інопланетна теорія – зараження від інопланетян через метеорити.

Версія №8. Кара Божа, захист планети Земля від перенаселення.

Версія №9. ВІЛ існував завжди.

Але в глухих районах континенту в відокремлених племенах середня тривалість життя (близько 30 років) не давала можливості проявитися симптомам ВІЛ-інфекції.

Версія №10. Проживання в районах залягання уранових руд прискорило мутації вірусу, що сприяло спонтанній появі смертельно небезпечного штаму.

Щоб заспокоїти прихильників теорій змови, слід зазначити, що в 1970-ті роки наука не була настільки розвиненою, щоб хтось міг штучно створити ВІЛ. У зв’язку з ВІЛ досліджено величезну кількість сироваток крові, взятої з іншою метою і яка зберігалася довгі роки. Самий ранній зразок крові, заражений вірусом імунодефіциту людини, був узятий в Кіншасі (Конго, Африка) ще в 1959 році. Це підтверджує, що ВІЛ – не новий вірус. Сучасні молекулярно-генетичні технології підтверджують, що, найімовірніше, ВІЛ перейшов до людини від мавпи (мабуть, при зіткненні з кров’ю мавпи) у 1910-1930 роках. Вважається, що хвороба зародилася в Центральній Африці, звідки була перенесена на Гаїті, а звідти в кінці 1960-их років в США і почала мандрувати світом…

Матеріал підготував: професор Святослав Дейнека, завідувач кафедри мікробіології та вірусології

Корисно знати