25 квітня 2017 року світова громадськість відзначає Всесвітній День боротьби з малярією – World Malaria Day.
Девіз Всесвітнього дня боротьби з малярією 2017 року – «Покінчимо з малярією назавжди».
Малярія щорічно зумовлює близько 350—500 мільйонів випадків захворювання і приблизно 1,3-3 мільйонів смертей людини, як мінімум одна смерть кожні 30 секунд. Достовірні джерела інформації свідчать про те, що Африка на південь від Сахари відповідає за 85-90 % цих випадків, значна більшість з яких відбуваються в дітей віком до 5 років. Смертність, як очікується, зросте вдвічі протягом наступних 20 років.
Існують багато джерел з різними даними зареєстрованих поодиноких випадків та спалахів цього захворювання. Але дані не змінюють ситуації, тому як проблема існує .Якщо взяти дані за 2016 рік, то в Україні серед цивільних громадян зареєстровано 43 завізних випадки малярії, з яких 1 з летальним наслідком від тропічної малярії (проти 51 випадку з 3 летальними у 2015 році). З них громадянами України було завезено 32 випадки, іноземцями – 11 випадків. Найбільшу кількість випадків завезено у Одеську область (11), Харківську (5), Донецьку (4), Кіровоградську, Чернівецьку області (3). Вражені були особи віком від від 21 до 50 років, тобто – найбільш мобільна і працездатна частина населення. На малярію хворіли робітники, пілоти, моряки, студенти.
Вважається, що людина та малярія розвивалися разом.
Найімовірніше за все, батьківщиною малярії є Західна (P. falciparum) та Центральна Африка (P. vivax). Предки малярійного плазмодія існували вже як мінімум півмільярда років тому. Молекулярно-генетичні дані свідчать, що передпаразитичний предок плазмодія був вільноживучим найпростішим, здатним до фотосинтезу, який пристосувався жити в кишечнику водних безхребетних. Також він міг жити у личинках перших кровососних комах ряду двокрилих (Diptera), які з’явилися 150—200 мільйонів років тому, скоро набувши здатності мати двох хазяїв. З появою людини розвилися малярійні паразити, здатні до чергування між людиною та комарами роду Anopheles. Найстаріші знайдені скам’янілості комарів з залишками малярійних паразитів мають вік 30 мільйонів років.
Малярія – антропонозна хвороба (резервуваром є людина), передається членистоногими (комарами), характеризується природною ендемічністю. Збудники можуть передаватися через укус комара, від матері до плоду – через плаценту і при парентеральному введенні інфікованої крові. Тривалість інкубаційного періоду при триденній малярії коливається від 10 діб до 11 міс, при чотириденній – 21-42 доби, при тропічній – 9-16 діб. На півночі інкубаційний період при триденній малярії триває 9-11 місяців, на півдні – 10-18 діб. Приступ виникає як відповідь організму на надходження в кров білкових речовин, які утворюються при розпаді еритроцитів і мерозоїтів. Повторні приступи призводять до сенсибілізації організму і розвитку тяжкої клінічної картини малярії. Механізм пізніх рецидивів малярії остаточно не з’ясований. Вважається, що це пов’язано із весняною активацією спорозоїтів, які збереглися в латентному періоді у клітинах тканин. Захворювання супроводжується типовою для кожного виду гарячкою, патологічною картиною крові (гемоглобін перетворюється в глобін), збільшенням селезінки і розвитком анемії, а також різними ускладненнями.
Профілактика – своєчасне виявлення, лікування хворих, повноцінне комбіноване лікування із застосуванням препаратів хінгаміну (хлорохіну, резохіну, хіноциду). Перехворілим через рік роблять профілатику. Розробляється генно-інженерна вакцина.
Матеріал підготувала асистент кафедри мікробіології та вірусології Попович Валентина Богданівна
