Сонце – наша зірка, центр нашої планетної системи, основний її елемент, без якого не було б ні Землі, ні життя на ній! Вона не тільки огортає кожну людину теплом та світлом, але й забезпечує цілий ряд життєво важливих процесів в організмі.
Сонце, вітер, морські хвилі й біомаса є енергетичною сировиною, яка постійно оточує нас і яку легко використовувати. Її не треба добувати із землі. Вона не призводить до утворення радіоактивних чи токсичних відходів. Це відновлювальна енергія. Щоб привернути увагу до можливостей використання поновлюваних джерел енергії Європейське відділення Міжнародного співтовариства сонячної енергії (ISES-Europe), починаючи з 1994 року, на добровільній основі організовує щорічний День Сонця.
Сонце – найближча до Землі зірка, всі інші перебувають від нас незмірно далі. Наприклад, найближча до нас зірка Проксіма із системи aльфа Центавра знаходиться на відстані 4,22 світлових років від Сонця.
Спостереженнями за Сонцем люди займаються з давніх часів.
З тих пір наші знання про наше світило значно розширилися, збагатилися численними даними про рух, внутрішню структуру і природу цього космічного об’єкта. Більше того, вивчення Сонця вносить величезний внесок у розуміння устрою Всесвіту в цілому, особливо тих його елементів, які аналогічні за своєю суттю й принципами «роботи».
Сонце – це об’єкт, що існує, за людськими мірками, дуже давно. Його формування почалося приблизно 5 мільярдів років тому. Тоді на місці Сонячної системи знаходилося велика молекулярна хмара. Під впливом сил гравітації в ній почали виникати збурення, подібні до земних смерчів. У центрі одного з них речовина (в основному це був водень) почала ущільнюватися, і 45 млрд. років тому тут з’явилася молода зірка, яка через тривалий період часу отримала ім’я Сонце. Навколо нього поступово стали формуватися планети — наш куточок Всесвіту почав набувати звичного для сучасної людини вигляду.
Сонце – це не унікальний об’єкт. Його відносять до класу жовтих карликів, порівняно невеликих зірок головної послідовності. Термін «життя», відпущений таким тілам, становить приблизно 10 мільярдів років. За мірками космосу, це зовсім небагато. Зараз наше світило, можна сказати, в самому розквіті сил: ще не старе, вже не молоде — попереду ще півжиття.
Процеси, що відбуваються в сонячних надрах і на поверхні, відчутно впливають на нашу планету.
Сьогодні ми знаємо досить багато про явища, що відбуваються на Сонці. Природа окремих процесів завдяки досягненням техніки стала зрозумілою. Однак Сонце ще зберігає чимало таємниць. Їх тільки треба розвідати. Такі явища, як схід Сонця, його переміщення по небу, випромінюване ним тепло, колись давно теж були загадкою. А сьогодні все більше секретів Сонця стають не лише відомі людям, а й використовуються для впровадження нових технологій. Історія вивчення центрального об’єкта нашого шматочка Всесвіту показує, що з часом всі дивацтва і особливості світила знаходять своє пояснення.
Для Землі Сонце – потужне джерело космічної енергії.
Воно дає незамінні світло-теплові ресурси, необхідні для існування рослинного і тваринного світу, формує найважливіші властивості атмосфери Землі. В цілому, Сонце визначає екологію планети. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя, – повітря перетворилося б на рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і зледенілої суші. Для нас, землян, найважливіша особливість Сонця в тому, що біля нього виникла наша планета, і на ній з’явилося життя.
Люди з прадавніх часів знали, що сонячне світло ? і цілитель, і надійний союзник у боротьбі з хворобами.
Широко використовували промені сонця як зміцнювальний засіб у Древній Елладі.
Найбільші спортивні змагання античності ? Олімпійські ігри ? проводилися, як правило, у найспекотніші літні місяці. Рівно опівдні, коли нестерпно палило сонце, виходили на старт засмаглі атлети. Вони виступали оголеними і не мали права покривати для захисту від палючих променів сонця голову. Ще більшого поширення загартовування сонцем набуло в Древньому Римі. Як показали розкопки римських міст, буквально усюди: на дахах будинків, у лазнях, у гладіаторських школах ? улаштовувалися солярії ? місця для прийому сонячних ванн. У Римській імперії створювалися спеціальні кліматичні станції, що призначалися для сонцелікування. Сюди направлялися хворі для прийому необхідних цілющих процедур.
Дія чарівних ультрафіолетових променів на організм неоднакова.
Одні з них чинять вітаміноутворюючу дію ? сприяють утворенню в шкірі вітаміну D, недостатність якого викликає порушення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі, приводить до захворювання дітей рахітом. Інші спричиняють так звану еритемну і пігментну дію, тобто викликають на шкірі утворення еритеми (почервоніння) і накопичення пігменту, що обумовлює засмагу.
Сонячне проміння володіє воістину дивною цілющою силою. Його промені, насамперед ультрафіолетові, діють на нервово-рецепторний апарат шкіри і викликають в організмі складні хімічні перетворення. Під впливом опромінення підвищується тонус центральної нервової системи, покращується обмін речовин і склад крові, активізується діяльність залоз внутрішньої секреції.
Коли і як приймати сонячні ванни
Приймати сонячні ванни найкраще вранці, коли повітря особливо чисте, а сонце ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу. Кращий час для засмаги: у середній смузі – 9-13 і 16-18 години; на півдні – 8-11 і 17-19 години. Перші сонячні ванни в році варто розпочинати приймати при температурі повітря не нижче 18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години). Під час прийому повітряних та сонячних ванн не можна спати!
Повітряно-сонячні ванни найкраще приймати на березі ріки чи іншої водойми, серед зелених насаджень. А для дітей лікарі особливо радять інсоляцію не під прямими променіми, а в «мереживній тіні дерев».
В осінньо-зимовий і весняний періоди прямі сонячні промені не викликають перегрівання, тому й більш безпечні. Систематичне загартовування сонцем сприяє кращій переносимості високої температури повітря, удосконалює терморегуляцію організму в умовах перегрівання, зокрема, при важкій фізичній роботі. У той же час підвищується й опірність організму до переохолодження. Сонячні промені чинять на організм загальну зміцнювальну дію, підвищують обмін речовин в організмі, покращують самопочуття, сон, шкіра краще регулює теплообмін.
Але сонце, як і будь-які ліки, може впливати й негативно.
Тому треба до цієї процедури підходити дуже обережно. Ультрафіолетові промені активно впливають на імунологічну резистентність організму, підвищуючи активність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Штучне ультрафіолетове опромінювання, що ще кілька років тому широко застосовували, в першу чергу, з метою профілактики рахіту, у даний час багатьма авторами або узагалі не рекомендується призначати дітям раннього віку, або використовувати вкрай обережно, з огляду на його можливу канцерогенну дію.
Не слід забувати й про вплив Сонця на магнітне поле землі.
Не дивує вже сьогодні й те, що ці знання стосуються не лише фізики, а й, не в меншій мірі, сфери охорони здоров’я. Численні наукові дані доводять наявність тісного зв’язку між самопочуттям пацієнтів із серцево-судинною патологію, захворюваннями нервової системи, та сонячною активністю. Будь-які збурення в короні сонця, викиди плазми, чи, так звані плазмові ями, призводять до змін в магнітному полі Землі, які ми вже звично називаємо магнітними бурями. За таких умов пацієнти з різноманітними дистонічними й дискінетичними розладами можуть скаржитися на цілий спектр порушень самопочуття – від головного й серцевого болю, запаморочення і змін артеріального тиску до розладів травлення. Тому медичні прогнози щодо сонячної активності й можливих впливів на самопочуття є суттєвою допомогою для пацієнтів з хронічними захворюваннями.
Однак, позитивний вплив Сонця на фізичний і психічний стан людини значно переважає всі ризики. З яким нетерпінням ми чекаємо, коли сонечко визирне з-за хмар! Як ми тішимося, коли світловий день стає хоч на хвилинку довшим! Як радіємо теплим сонячним весняним дням!
Ми повинні цінувати те, що отримуємо від сонячного світила і пам’ятати – все, що робить наш організм здоровим вартує нашої уваги.
Посміхаймося Сонцю, як воно посміхається нам!
Матеріал підготували: співробітники кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата зав. кафедри професор Ткачук С.С., асистент Повар М.А., асистент Дудка Є.А.
