Пропонуємо адаптований алгоритм дії пацієнта, інфікованого вірусом гепатиту С, на підставі затвердженої та рекомендованої Наказом МОЗ України №233
Що таке гепатит С?
Гепатит С – це захворювання, що викликається вірусом, який може передаватися через кров від однієї людини до іншої. Захворювання, в основному, вражає печінку. Коли ваша печінка вражена та пошкоджена вірусом, зрештою виникнуть труднощі з виконанням її різноманітних і життєво важливих функцій. Протягом тривалого періоду часу гепатит може прогресувати до серйозного пошкодження печінки (фіброзу і цирозу), або, в деяких випадках, до раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми) та/або раку різних локалізацій.
Як хвороба впливає на людей?
Потенційно, це захворювання загрожує життю людини, і може вплинути на Вас фізично й емоційно. Захворювання може погіршити якість Вашого життя. У більшості випадків, за умови відповідного лікування, гепатит С можна вилікувати (95-100% за 3-6 міс.).
Які симптоми захворювання на гепатит С?
Деякі люди не мають жодних симптомів захворювання упродовж багатьох років, у той час як інші можуть відчувати підвищену стомлюваність, пітливість, біль в правій підреберній ділянці та верхній частині живота, у суглобах, ділянці серця, втрату апетиту і концентрації уваги. Симптоми можуть з’являтися і зникати. На пізніх стадіях захворювання, коли печінка пошкоджена більш серйозно, можуть бути такі симптоми, як жовтяниця, свербіж шкіри, внутрішня кровотеча, збільшення в розмірах живота із набряками на нижніх кінцівках.
Мені це загрожує?
Фактори ризику, коли кров інфікованої вірусом гепатиту С особи може потрапити в кровотік іншої особи, включають наступні події:
переливання крові, хірургічне втручання до 1991 року, переливання препаратів крові до 1987 року;
отримання медичної або стоматологічної допомоги в країнах, де гепатит є поширеним захворюванням, а інфекційний контроль є не якісним.
спільне використанням будь-якого обладнання при споживанні ін’єкційних наркотиків або інгаляційних наркотиків;
спільне використання таких речей як леза для гоління, зубні щітки або речі, що можуть подряпати шкіру; пірсинг, татуювання або косметичні ін’єкційні процедури (ботокс), якщо обладнання для цього використовується повторно;
статеві зносини з інфікованою особою;
контакт з кров’ю на роботі, наприклад, поранення голкою, порізи, прибирання крові, робота на місці подій з присутністю крові;
передавання від матері до дитини в момент народження.
Мені треба здати аналізи?
Якщо Ви вважаєте, що знаходитеся у групі ризику, необхідно пройти попередню консультацію з лікарем. Чим раніше почати лікування, тим більша вірогідність вилікування інфекції. Якщо ви вже знаєте, що маєте позитивний результат тесту на інфекцію, Ви можете уникнути зараження інших.
Що мається на увазі «позитивний» чи «негативний»?
Є три типи тестів. Перший тип тесту (тест на антитіла до ВГС) визначає, чи Ви коли-небудь мали вірус. Деякі люди позбавляються вірусу природнім шляхом (імунна система знищує вірус), без медичної допомоги. Другий тип (ПЛР) вказує, чи вірус наявний у даний момент у Вашому організмі (тобто, чи інфіковані Ви вірусом гепатиту С). Якщо тест ПЛР позитивний, додаткове тестування покаже генотип (штам) вірусу. Генотип визначає кількість компонентів та тривалість лікування, яке Ви отримуватимете.
Як щодо конфіденційності?
Тестування доступне у сімейних лікарів, терапевтів, гастроентерологів, інфекціоністів та в інших місцях. Результати цього тесту є конфіденційними і не будуть передані третім особам без вашого дозволу. Сімейні лікарі лише передадуть інформацію про позитивні тести страховій компанії, якщо ви подали заяву на страхування і дали свою згоду на передачу медичної інформації. Негативні результати не будуть розголошуватися.
Це загрожує моїй родині та друзям? Мені треба їм розповісти?
Підтримка родини і друзів має вирішальне значення, тому варто сказати їм про Ваш діагноз і те, якими можуть бути результати і побічні ефекти лікування. Ви не можете заразити членів Вашої сім’ї і друзів у побуті та через повсякденну діяльність, таку як спільне використання посуду, обійми та поцілунки.
Аби не заразити інших:
не використовуйте спільно такі предмети побуту, як зубні щітки або бритви
очищуйте будь-які плями крові слабким розчином хлорки
не використовуйте спільно будь-яке приладдя для вживання ліків (наприклад, трубки, голки та шприци, воду тощо).
Ризик передачі інфекції статевим шляхом є дуже низьким у відсутності інших ускладнюючих чинників, таких як:
кров від менструації або анального сексу
виразки на геніталіях, тобто від інфекцій, що передаються статевим шляхом, таких як гонорея, герпес або генітальні бородавки.
Як це вплине на мою роботу і кар’єрні перспективи?
Багато людей, хворих на гепатит С почуваються досить добре, щоб працювати, але Вам, можливо, доведеться внести деякі корективи у Вашу повсякденність, якщо у Вас є надмірна втомлюваність або інші симптоми. Як правило, Ви не зобов’язані повідомляти своєму роботодавцю, що у Вас ВГС (якщо Ви не медичний працівник, який бере участь у процедурах, що можуть включати контакт з кров’ю, наприклад, деякі операції). Проте, іноді поява побічних ефектів від лікування може призвести до тимчасової непрацездатності. Може бути корисно розказати, що Ви перебуваєте на лікуванні. Наприклад, Вас можуть підтримати, змінивши робочі години або фізичну діяльність, що пов’язана з Вашою роботою впродовж періоду лікування.
Як діагноз гепатиту С вплине на страхування мого життя?
Як і будь-яке серйозне захворювання, діагноз гепатиту С буде мати вплив на страхування життя. Є багато видів страхування життя, так що варто перевірити будь-які поліси, які у вас є, якщо є зміни у стані Вашого здоров’я. Важливо пам’ятати, що будь-яка інформація, яку Ви надаєте вашим страховикам, є складовою частиною правового договору. Якщо інформація є неточною або невірною, угода може бути недійсною. Якщо Ви подаєте заяву на страхування та згоду на передачу медичної інформації, людина, яка проводила тестування, зобов’язана передати інформацію про позитивний результат тесту, якщо страхова компанія звернеться з таким проханням.
Що відбувається впродовж обстеження та тестування на маркери вірусів?
Перед тестуванням лікар повинен з Вами обговорити, що відбувається. Це допоможе Вам зрозуміти процес тестування, результати тестування та зберегти конфіденційність. Зразки крові будуть відправлені на лабораторне дослідження. Якщо Ваш контакт з вірусом відбувся в останні шість місяців, Вас можуть попросити повернутися для повторного тесту. Це відбувається через те, що існує «вікно» після контакту, поки тест не стає позитивним. Якщо тест негативний, команда лікарів дасть Вам поради про те, як не піддавати себе ризику в майбутньому. Якщо тест позитивний, вони будуть пояснювати, що це означає і направлять Вас у спеціалізовану клініку для подальшої оцінки.
Що відбувається далі?
Оцінка буде включати в себе клінічний аналіз крові, біохімічний тест на печінкові проби, якісну та кількісну полімеразну ланцюгову реакцію на РНК віруса, тест на генотип (штам вірусу гепатиту С), клінічне обстеження (огляд лікаря), УЗД внутрішніх органів, еластографію печінки і, в окремих випадках, біопсію печінки. Біопсія печінки означає забір невеликого шматка печінки для гістологічного аналізу. Це робиться під місцевою анестезією, але не обов’язково до початку лікування. По завершенню оцінки Ваш лікар буде говорити з Вами про зміну способу життя, дієтичне харчування, обговорювати інші захворювання, на які ви страждаєте, та ліки, що Ви приймаєте, для призначення індивідуалізованого лікування.
Лікування дуже ефективне і побічних ефектів можна уникнути при гарному
догляді та підтримці. Обрана вами клініка повинна допомогти Вам знайти підтримку, що є частиною Вашого лікування. Лікування не однакове для всіх і залежить від інших захворювань або ускладнень, які Ви можете мати.
У той час як Ви або Ваш партнер знаходитесь на лікуванні, і упродовж від 6 до 12 місяців після цього, Ви повинні використовувати контрацепцію, щоб уникнути вагітності, оскільки ці препарати можуть бути шкідливі для майбутньої дитини.
Життя з гепатитом С?
Є багато речей, що стосуються стилю життя, які можуть полегшити життя з гепатитом С. Не вживайте алкоголь. Алкоголь і гепатит С можуть призвести до пошкодження печінки, а їх поєднання робить цей процес набагато швидшим. Існує спеціальна професійна підтримка, щоб допомогти вам зменшити або припинити споживання алкоголю. Збалансована дієта є життєво важливою. Зменшіть споживання екстрактивних страв, надмірно жирних та солодких продуктів. Втрата надмірної маси допоможе знизити навантаження на печінку. Проте, втрата ваги може бути побічним ефектом лікування, тому може бути необхідна терапія супроводу під керівництвом досвідченого висококваліфікованого лікаря. Професійна допомога в плануванні здорової збалансованої дієти стане вам у нагоді. Намагайтеся їсти малими порціями, але частіше. Регулярні помірні фізичні вправи зменшують стрес або депресію, тонізують, допомагають зміцнити імунну систему.
Якщо у вас гепатит С, припиніть палити. Відмова від куріння знижує ризик захворіти на рак. Для припинення паління можна звернутися за допомогою.
Поговоріть з вашим лікарем з приводу щеплень проти гепатиту А і В. Інші типи інфекції печінки, особливо якщо у вас вже є гепатит С, спричиняють набагато більше навантаження на печінку і щеплення можуть уповільнити або зупинити захворювання на гепатит. Ви також повинні намагатися отримати сезонне щеплення проти грипу в якості додаткового заходу обережності, коли імунна система може бути ослаблена. Існує дуже мало доказів користі застосування додаткових лікарських засобів, але багато пацієнтів вважають їх корисними у вирішенні багатьох різних симптомів, пов’язаних з цим захворюванням. Перш ніж почати їх вживання, необхідно отримати професійну консультацію.
Яку підтримку я, як пацієнт, можу отримати?
Існують різні спеціалізовані служби підтримки для людей з гепатитом С, такі як консультування, підтримка осіб з подібним діагнозом (громадські організації), допомога у прийнятті рішень. Гепатит С може змусити людей відчувати себе ізольованими, а тому емоційна підтримка є дуже важливою. Пацієнти повинні сподіватися на підтримку багатопрофільних служб, що забезпечують добру комунікацію з пацієнтом; якісні інформаційні послуги; залучення пацієнта до співпраці на всіх стадіях допомоги та лікування; плавний перехід до паліативної допомоги, якщо це необхідно; та регулярну оцінку потреб пацієнта.
Матеріал підготувала: професор Оксана Хухліна, завідувач кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
