Становлення менструального циклу є однією з актуальних проблем сучасної дитячої гінекології. Від функціонального стану репродуктивної системи дівчат-підлітків залежить їх репродуктивне здоров’я в майбутньому.
В останні роки все більше уваги приділяється питанням формування здоров’я дівчат пубертатного віку, тому що своєчасна діагностика та адекватна корекція порушень становлення менструального циклу в дівчат є запорукою збереження здоров’я майбутньої матері.
Залишається актуальним питання маткових кровотеч в дівчат пубертатного віку Чернівецької області на тлі супутньої патології щитоподібної залози,
що потребує подальшого поглибленого вивчення даної патології. Доведено, що більшість ендокринно-обумовлених захворювань формуються в пубертатному періоді. Як результат, в подальшому серед жінок репродуктивного віку, які мали розлади менструальної функції в період статевого дозрівання, у 30 % виявляється первинне безпліддя, у 28 % – тяжкі розлади менструального циклу, у 35 % – переривання вагітності, у 2,4 % – передракові стани та рак ендометрію, що сприяє репродуктивним втратам та зумовлює необхідність своєчасної діагностики порушень становлення репродуктивної системи ще в пубертатному віці. Одним із наслідків маткових кровотеч в підлітковому віці є зростання чисельності безплідних шлюбів та розлади сімейного життя в майбутньому.
Поєднана патологія репродуктивної системи при дисфункції щитоподібної залози негативно проявляється на становленні менструальної функції в дівчат-підлітків та відтворюється у різноманітних розладах менструального циклу (тривалі, рясні, нерегулярні менструації), що важко піддаються медикаментозній корекції. Однією із найпоширеніших форм порушень менструальної функції під час статевого дозрівання є ювенільні маткові кровотечі.
Тривалий, рецидивуючий перебіг розладів менструальної функції призводить до погіршання стану здоров’я та якості життя дівчат пубертатного віку, формують групу ризику щодо виникнення гінекологічних захворювань, гіперпластичних процесів та ускладнень під час вагітності. За даними літератури 82 % юних пацієнток з розладами менструальної функції в анамнезі страждають первинною безплідністю, 8 % – невиношуванням вагітності і лише кожна десята жінка має дитину. Частота порушень менструальної функції, як провідного клінічного прояву патології пубертату у юних пацієнток, неухильно зростає і коливається від 43 до 55 %. Розлади менструальної функції в популяції реєструється не частіше одного відсотка, проте в структурі захворюваності дівчат вони посідають провідне місце. Їх частота в структурі гінекологічної патології дівчат пубертатного віку становить від 8-10 до 25 %. Відомо, що розлади менструальної функції часто поєднується з імунною чи ендокринною патологією. Дані сучасної літератури показують, що впродовж останніх років відбулася суттєва зміна клінічної картини порушень менструальної функції у бік збільшення маткових кровотеч та вторинної аменореї у жінок репродуктивного віку, а також виникнення ендокринно-зумовленої безплідності, корекція якої має серйозні труднощі, особливо, у тих випадках, коли порушення менструальної функції є наслідком патологічного пубертату.
Порушення становлення менструальної функції в дівчат-підлітків пубертатного періоду з гіперплазією щитоподібної залози проявляються гіперменструальним синдромом, в основі якого лежить низка метаболічних порушень, і майже в половини спостережень, у поєднанні з морфо-функціональними змінами гонад. Порушення оваріально-менструального циклу посідають друге за частотою місце (після запальних захворювань статевих органів) у структурі гінекологічної захворюваності дівчат і дівчат-підлітків та потребують подальшого поглибленого вивчення.
Матеріал підготували: О. М. Юзько, Ю. В. Цисар, кафедра акушерства та гінекології
