Всесвітній день профілактики йододефіцитних захворювань (або Всесвітній день обізнаності про йододефіцит) відзначається щороку 21 жовтня. Цей день запроваджений для того, щоб привернути увагу суспільства до глобальної проблеми дефіциту йоду, адже за даними ВООЗ, нестача йоду є глобальною проблемою громадського здоров’я, а підвищений ризик розвитку йододефіцитних захворювань мають біля двох мільярдів людей у світі.
В Україні ця тема також є надзвичайно актуальною, оскільки понад 70% території нашої країни належить до регіонів із природним дефіцитом йоду, зокрема всі області, окрім Миколаївської, Херсонської та Одеської вважаються потенційно ендемічними.
Йод є мікроелементом, життєво необхідним для нормальної роботи щитоподібної залози, яка виробляє гормони, що регулюють обмін речовин, ріст і розвиток організму, починаючи від внутрішньоутробного періоду. Оскільки організм людини не здатний самостійно синтезувати йод, цей мікроелемент має щодня надходити з їжею. Добова потреба в йоді безпосередньо залежить від віку, статі та фізіологічного стану людини (для жінок – вагітність, лактація). Згідно рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України (Наказ №1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії») добова норма споживання йоду для дорослого населення становить 150 мкг/добу.
Найбільш поширеним захворюванням, пов’язаним із йододефіцитом, є ендемічний зоб. Коли організм отримує недостатньо йоду, щитоподібна залоза не може виробляти необхідну кількість гормонів (тироксину та трийодтироніну). Намагаючись компенсувати цей дефіцит і “виловити” більше йоду з крові, її тканина починає розростатися, що зрештою призводить до збільшення щитоподібної залози.
Хоча дефіцит йоду у харчових продуктах, воді та ґрунті місцевості традиційно вважають основною причиною ендемічного зобу, сучасні дослідження свідчать, що його недостатня цього мікроелемента посилюється впливом зобогенних чинників. За походженням їх умовно поділяють природні та антропогенні. До природних зобогенів відносять продукти, що містять тіоціанати та ізофлавони (капуста, броколі, соя, перловка), які гальмують утворення тиреоїдних гормонів. Слід зауважити, що цей вплив є істотним лише на тлі вираженого дефіциту йоду в організмі та нівелюється за умови його адекватного надходження в організм. Окрім того, термічна обробка знижує вміст струмогенних речовин на 30–90%. Дефіцити мікроелементів (селену, цинку, заліза, магнію, хрому) та вітамінів (D, A, E) у харчовому раціоні знижують активність ферментів, які беруть участь у синтезі тиреоїдних гормонів. До антропогенних зобогенних факторів належить забруднення навколишнього середовища. Зокрема, надлишок нітратів і важких металів внаслідок забруднення питної води порушує транспорт йоду та викликає оксидативний стрес у клітинах щитоподібної залози. Хлорування води погіршує цю ситуацію переважно тоді, коли утворюються перхлорати – агресивні конкуренти йоду. За наявності генетичної схильності або ферментних порушень ці впливи взаємно підсилюються, що зумовлює компенсаторне збільшення щитоподібної залози та зниження її гормональної активності.
Тож аліментарна профілактика має бути комплексною:
- Використовуйте йодовану сіль – ВООЗ та ЮНІСЕФ визнають її використання найефективнішим глобальним методом профілактики йододефіциту. Це найпростіший і найдоступніший спосіб профілактики. ВООЗ рекомендує вживати не більше 5 г солі на день і додавати йодовану сіль у готові страви, щоб йод не руйнувався у процесі термічної обробки.
- Збагачуйте раціон природними джерелами йоду. Додавайте до меню морську рибу (краще білу рибу – тріску, пікшу), морепродукти (мідії, устриці, креветки, кальмари), морські водорості (ламінарію, норі, келп), яйця, молочні продукти, Серед рослинних джерел йоду обирайте хурму, журавлину, чорнослив, волоські горіхи, фейхоа. Вміст йоду в продуктах суттєво залежить від середовища їхнього походження, тож за можливості обирайте продукти, вирощені в регіонах з достатнім вмістом цього мікроелементу в грунті та воді.
- Обмежуйте споживання хрестоцвітих овочів у великій кількості в сирому вигляді (наприклад, у щоденних концентрованих зелених смузі та салатах). Натомість піддавайте їх легкій термічній обробці (бланшування, тушкування тощо).
- Добтримуйтеся принципів «Тарілки здорового харчування», профілактуйте дефіцити мікроелементів та вітамінів.
- 5. Уникайте самолікування! Надлишок йоду в організмі так само небезпечний, як і його дефіцит. Не приймайте високі дози препаратів йоду чи дієтичних добавок без попередньої консультації з лікарем.
Публікацію підготувала – доцент кафедри гігієни та екології,
к.мед.н. Кушнір Оксана Василівна
