Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Антидепресанти: за і проти

Антидепресанти: за і проти

Антидепресанти є одними з найчастіше вживаних медикаментів і препаратами вибору для лікування психічних розладів, таких як депресія, тривожність, нервозність тощо. Перепади настрою часто є симптомами чи причиною депресії та тривожності. Розвитку депресивних симптомів сприяють генетичні фактори та фактори навколишнього середовища, різні соматичні захворювання. Типовими ознаками депресії є тривалий пригнічений настрій, відчуття безнадії, втрата інтересів до улюблених занять і повсякденних справ, уникнення спілкування, відмова від соціальної взаємодії, втома, апатія, зниження фізичної активності, когнітивні порушення тощо. Якщо такий поганий стан триває понад два тижні й не минає з часом, психічний дискомфорт залишається поза увагою, то можна зіткнутися з додатковими ускладненнями, такими як фобії, галюцинації, соціальний тривожний розлад тощо. У таких випадках не слід залишатися наодинці, а насамперед звернутися по професійну підтримку. Депресію можна й потрібно лікувати.

Антидепресанти широко призначаються для лікування депресії. Ці ліки не гарантують повного усунення таких проблем із психічним здоров’ям, проте вони ефективні для зменшення ознак депресії і пов’язаного з ними дискомфорту.

Антидепресанти діють за рахунок підвищення рівня хімічних речовин у мозку, які називаються нейротрансмітерами (чи нейромедіаторами). Нейромедіатори, такі як серотонін та норадреналін, контролюють настрій та емоції. Існує декілька типів антидепресантів, зокрема: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, SSRIs (сертралін, циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, пароксетин), що найбільш широко використовуються; інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, SNRIs (дулоксетин, венлафаксин); трицикличні антидепресанти, ТСА (амітриптилін, нортриптилін, досулепін); інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну, NDRIs (бупропіон) тощо.

Дія антидепресантів зазвичай проявляється через 1-2 тижні, а для досягнення повного ефекту може знадобитися до 8 тижнів. Антидепресанти приймаються як мінімум 6 місяців після того, як відчувається покращення. Загалом усі типи антидепресантів ефективні при лікуванні симптомів депресії. Але в деяких випадках може знадобитися заміна першого препарату. Отже, існують відмінності впливу антидепресантів, зокрема щодо їх ефективності та частоти виникнення і вираженості побічних ефектів.

До поширених побічних ефектів антидепресантів відносяться: зміни настрою – наприклад, посилення дратівливості чи емоційне заціпеніння; почуття збудження, розгубленості, невпевненості чи тривоги; порушення сну чи сонливість; збільшення ваги; головний біль; сухість у роті; розмитий зір; відчуття себе хворим; прискорене серцебиття; порушення з боку травної системи; проблеми з сексуальним життям. У деяких людей на початку прийому антидепресантів можуть виникати суїцидальні думки або бажання завдати собі шкоди. Найбільшого ризику схильні люди у віці 24 років і молодші, а також ті, у кого раніше виникали подібні думки. Загалом, при прийомі антидепресантів потрібно прислуховуватись до себе і ретельно контролювати свої дії. Від антидепресантів розвивається залежність.

Припинення прийому антидепресантів може спричинити симптоми відміни, зокрема: головний біль, болі в суглобах та м’язах, погане самопочуття, відчуття втоми, занепокоєння, тривога, дратівливість, труднощі з мисленням, пітливість, серцебиття і аритмії, запаморочення, незвичайні відчуття в тілі – наприклад, відчуття, ніби вас вдарило струмом у голову (іноді це описують як «мозкові розряди»). У більшості людей окремі симптоми виявляються під час припинення прийому антидепресантів, хоча в деяких вони можуть бути зовсім відсутніми. Деякі симптоми відміни можуть створювати відчуття повернення стану депресії, але вони досить поширені і зазвичай проходять протягом кількох тижнів. Це не всі можливі побічні ефекти антидепресантів. Потенційно небезпечний для життя стан, серотоніновий синдром, є серйозною клінічною проблемою, що потребує термінової медичної допомоги.

Отже, якщо у вас чи у когось із ваших знайомих виникла криза або надзвичайна ситуація, пов’язана з психічним здоров’ям, незалежно від того, через що ви проходите, зверніться до лікаря. Депресія може бути легкою й короткочасною або важкою і тривалою. Деякі люди переживають депресію лише раз у житті. До інших вона може повертатися знову і знову. Самолікування депресії призводить до поглиблення депресивних станів, емоційної нестабільності, вникнення побічних ефектів, з якими важко впоратися. Не припиняйте прийом антидепресантів раптово та без попередньої консультації з кваліфікованим лікарем. Лікування антидепресантами – це абсолютно індивідуальний процес, результат якого залежить від адекватного вибору препарату і чіткого дотримання призначень лікаря.

Електронні джерела:

https://www.internationaldrugmart.com/blog/how-to-get-antidepressants/

https://www.nhs.uk/medicines/antidepressants/

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482377/

 

Підготували: доц. каф. нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Філіпець О.О., проф. каф. фармакології Філіпець Н.Д.

 

 

Корисно знати