На сьогодні прояви стресу є поширеним явищем, внаслідок якого виникають розлади адаптації. Їх діагностують у людини, яка відчуває надмірну (над порогову) реакцію на стресову та травматичну ситуацію. Серед стресорів можуть бути різноманітні фактори, пов’язані з конкретними суб’єктивно «важливими» подіями, а саме – зміна місця проживання, розлучення з родиною через вступ до навчального закладу, трудова міграція, одруження чи вихід на пенсію, недосипання, тощо. Тому розлад адаптації також називають ситуативною депресією.
Вважається, що розлад адаптації вражає від 2 до 8% населення в цілому. Це може вплинути на будь-кого в будь-якому віці. Він вражає вдвічі більше жінок, ніж чоловіків. Є багато можливих причин розладів адаптації. Як правило, це будь-яка ситуація, яку людина сприймаєте як стресову і яка спричиняє значні проблеми у роботі, соціальному чи домашньому житті. Це можуть бути як позитивні, так і негативні події. Серед них є багато причин, а саме –негативні: смерть члена сім’ї або друга; проблеми стосунків, включаючи розриви, сімейні проблеми та розлучення; серйозні проблеми зі здоров’ям; фінансові проблеми; втрата роботи і т.ін. та позитивні стреси, а саме – одруження, народження дитини тощо.
Стресовими факторами можуть бути як окремі події (вимушена трудова міграція, пов’язана з втратою роботи та, пов’язаними з цим фінансовими труднощами) або кілька подій (важке розставання з малолітніми дітьми, похилого віку батьками). Стресові фактори можуть статися з окремою людиною, сім’єю або цілою групою (наприклад, з тими, хто пережив катастрофу). На сьогоднішній день це тривала війна, яка розлучила цілі сім’ї, зруйнувала житло, багатьом принесла смерть в родини.
Кожен відчуватиме розлад адаптації по-різному. Симптоми можуть варіюватися від легких до серйозних, залежно від інтенсивності ситуації, що викликає, і особистого значення, яке вона має для певної людини.
У хворих з розладом адаптації спостерігаються загальні фізичні симптоми: втомленість з безсонням, тахікардія, головні болі, ломота у всьому тілі. Характерними є також загальні поведінкові або емоційні симптоми: тривожність або схвильованість з відчуттям безнадії, плаксивість, замкнутість та відстороненість від суспільства. Спостерігається втрата інтересу до повсякденних справ, харчових звичок. Важливим є втрата самооцінки, зловживання алкоголем або наркотиками та наявність суїцидальних думок або поведінки. У окремих людей спостерігається деструктивність, безрозсудність або імпульсивність.
Важливими діагностичними ознаками розладу адаптації вважається:
поява даної симптоматики протягом трьох місяців після початку стресової події у житті людини;
емоційні або поведінкові симптоми є клінічно значущими. Це означає, що дистрес (негативний стрес) повинен перевищувати те, що зазвичай можна було б очікувати, і/або дистрес спричиняє значні проблеми на роботі, вдома чи в громадському житті;
симптоми не відповідають критеріям іншого психічного розладу і не є загостренням чи погіршенням наявної проблеми психічного здоров’я;
симптоми не є частиною нормального процесу горя;
симптоми не тривають більше шести місяців після завершення тригерної події (при гострому розладу адаптації та шість місяців або довше при хронічному розладу адаптації).
Інформацію надано Русіною С.М
