Інсульт – серйозне ускладнення багатьох захворювань внутрішніх органів, впливу факторів навколишнього середовища або нездорового способу життя, яке проявляється гострим порушенням мозкового кровообігу та ураженням частини головного мозку.
Приблизно 15 мільйонів людей щороку переносять це ускладнення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна четверта людина віком понад 25 років переносить інсульт.
Групи ризику розвитку інсульту включають:
– хворих з артеріальними гіпертензіями;
– хвороби серця;
– атеросклеротичні ураження судин,;
– цукровий діабет;
– тромбози вен нижніх кінцівок;
– серцеву недостатність та інші.
Найбільш ефективним є проведення первинної профілактики інсульту. Це означає, що всі зусилля слід спрямувати на запобігання його виникнення. Особливість цієї профілактики полягає у реальній можливості попередити інсульт, якщо людина усвідомлює небезпеку цього стану для життя.
На ранніх стадіях артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця (стенокардії, коронарного атеросклерозу та порушень ритму серця) обов’язково проводять комплекс профілактичних заходів. Важливо, навіть у практично здорових людей віком 40–50 років активно застосовувати заходи первинної профілактики. До них належать:
– помірна фізична активність (близько 3 годин на тиждень для людей з недостатню фізичною активністю),
– контроль маси тіла,
– відмова від переїдання та надмірного вживання алкоголю,
– підтримка індексу маси тіла у межах 18–25 кг/м².
Особливе значення у профілактиці має підтримка нормального тонусу артеріальних судин. У хворих з артеріальною гіпертензією необхідно постійно контролювати артеріальний тиск, застосовувати антигіпертензивні засоби під контролем кардіолога та досягати оптимальних (цільових) рівнів.
Сучасне лікування артеріальної гіпертензії потребує динамічного спостереження за рівнем артеріального тиску продовж доби. Для цього застосовують добове моніторування артеріального тиску, що дозволяє оцінити належність пацієнта до одного з чотирьох варіантів циркадного ритму за добовим індексом (ДІ):
– діпер (з нормальним співвідношення денного до нічного тиску (ДІ) 10–20%),
– нон-діпер (недостатнє зниження нічного тиску),(ДІ) 10-0%
– найт-пікер (вищий нічний у тиск порівняно з денним).(ДІ) 0-(-10)%
У пацієнтів з варіантами нон-діпер та найт-пікер, за багаторічними даними кардіологів, частіше спостерігаються гіпертонічні кризи та ускладнення, в тому числі інсульти. Лікування таких хворих потребує особливої уваги кардіологів, відповідального ставлення пацієнта та його сім’ї.
Роль медичної сестри поліклініки чи стаціонару полягає у координації безпервного догляду за пацієнтами кардіологічного профілю, профілактиці загострень основного захворювання, навчанні хворих самодогляду та самооцінки стану здоров’я, контролю рівня АТ, визначення його динаміки, попередження гіпертонічних кризів, транзиторних ішемічних атак, вчасному консультуванні у кардіолога,невропатолога, окуліста, створенні надійного консультативного зв’язку: – пацієнт – медична сестра – лікар.
Інформацію підготовили: Плеш І.А., Борейко Л.Д., Григорець Д.К.(Кафедра догляду захворими та ВМО)
