Основою для організації виробничої практики зі змістового модуля «Догляд за хворими хірургічного профілю» є типова навчальна програма «Догляд за хворими (практика)» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2015. – 36 с.).
Оскільки під час практики студенти вперше ознайомлюються з клінікою та безпосередньо спілкуються з хворими хірургічного профілю, робочий день студента складається з засвоєння теоретичного матеріалу щодо особливостей роботи стаціонару та основних маніпуляцій і їх відпрацювання під контролем викладача у вигляді практичних занять та самостійної роботи студентів (СРС) у відділеннях хірургічного стаціонару, які є клінічними базами кафедри догляду за хворими та ВМО в позаурочний час та самопідготовка із закріплення отриманих знань і вмінь.
Невід’ємною частиною процесу підготовки сучасного фахівця є СРС, необхідна не лише для оволодіння змістом дисципліни «Догляд за хворими (практика)», а й для формування здатності брати на себе відповідальність, самостійно розв?язувати проблему, знаходити конструктивні вирішення і вихід із проблемної ситуації.
Ефективно організована СРС забезпечує опанування навичок навчальної, наукової й професійної діяльності, сприяє поглибленню і розширенню знань, пробудженню інтересу до пізнавальної діяльності, оволодінню прийомами процесу пізнання, розвитку пізнавальних здібностей.
Саме СРС слугує дієвим засобом формування аналітичного, творчого клінічного мислення майбутніх лікарів будь-яких спеціальностей, а також засобом виховання свідомого ставлення майбутніх лікарів до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, прищеплення звички до напруженої інтелектуальної праці. СРС – один з активних методів навчання. Під час її проведення розкриваються індивідуальні здібності студентів, формується самостійне мислення щодо лікувально-діагностичної тактики і відпрацювання хірургічних маніпуляцій.
Результативність самоосвітньої діяльності студентів безпосередньо пов’язана з мотивацією навчання.
Вона визначається, як готовність людини до навчання, освоєння професійної діяльності та професійного росту. Формування мотиваційної спрямованості – не тільки особиста справа студента, а і завдання професорсько-викладацького колективу, особливо в перші роки навчання. Цей процес формує пізнавальну діяльність студентів, сприяє розвитку їхньої самостійності й організованості, творчого підходу до розв’язання проблем навчального і професійного рівнів, що сприяє підвищенню якості підготовки лікарів до подальшої практичної діяльності.
Успіх професійної підготовки майбутніх фахівців, пов’язаний із застосуванням такої методичної системи, яка стимулюватиме підвищення рівня зацікавленості студентів щодо отримання нових знань. При цьому в навчально-виховному процесі доцільно акцентувати увагу на розвитку мотивації майбутніх фахівців щодо оволодіння майбутньою професією, усвідомленні особистістю мотивів навчання, реалізації зв’язку навчальної і професійної діяльності, формуванні професійної компетентності.
Організація позааудиторної СРС потребує розробки різнопланових, різнорівневих, індивідуалізованих завдань: аналіз джерел інформації, виділення кількох точок зору на проблему, конструювання проблемних питань та розв’язання навчальних задач, невеликі експериментальні дослідження. Регуляційна складова керівництва СРС пов’язана з організацією форм співпраці, що стимулюють їхні самостійність і творчу активність. Удосконалення організації СРС сприяє підвищенню якості навчання та забезпечує зацікавленість студентів в опануванні практичних навичок з виробничої практики (догляд за хворими хірургічного профілю).
Таким чином, формування професійних якостей майбутніх спеціалістів багато в чому визначається ставленням самих студентів до самостійної роботи. Найвищий ефект досягається тоді, коли студент постійно працює над собою. Самостійну роботу студента можна вважати одним з основних факторів професійно-особистісного розвитку майбутнього спеціаліста.
Матеріал підготували: зав. відділу виробничої практики, к.мед.н., доцент Антофійчук М.П., заступник завідувача відділу виробничої практики, к.мед.н., доцент Хомко О.Й.
