Однією з головних екологічних загроз сучасності є техногенні забруднювачі, адже внаслідок промислової діяльності, сільського господарства, транспорту та енергетики вони інтенсивно накопичуються у довкіллі. Серед найбільш небезпечних виділяють важкі метали, відходи промисловості, токсичні хімічні сполуки, та продукти згоряння палива. Вони здатні акумулюватися у ґрунті, воді та атмосфері, спричиняючи негативний вплив на здоров’я людей та стан екосистем.
Металургійні підприємства, гірничодобувна промисловість, транспорт є джерелами техногенних забруднювачів середовища: свинецем, кадмієм, ртуттю та міддю. Накопичуючись у живих організмах ці речовини викликають токсичні ефекти, впливають на роботу органів та викликають онкологічні захворювання. Забруднення атмосфери оксидами азоту, сірки та вуглецю є серйозною проблемою сьогодення. Ці сполуки утворюються в результаті спалювання вугілля і мазуту на електростанціях та нафтопродуктів у транспорті(застосовується як паливо у дизельних та бензинових двигунах, газотурбінних установках). Це спричиняє кислотні дощі, фотохімічний смог та глобальне потепління, що веде до деградації лісових екосистем, зменшення біорізноманіття та змін клімату.
На сьогоднішній день для проведення контролю рівня техногенних забруднювачів використовують різноманітні методи моніторингу довкілля. Традиційними є хімічний аналіз проб ґрунту, води, повітря, газова хроматографія, спектрометрія та біотестування. За цими методами визначають концентрації шкідливих речовин та оцінюють їх вплив на видову структуру екосистеми та здоров’я населення.
Найбільш ефективним методом, що сприятиме покращенню стану довкілля буде впровадження екологічно чистих технологій, однозначне підвищення контролю за викидами шкідливих речовин і розвиток системи екологічного моніторингу. Завдяки переходу на відновлювані джерела енергії, модернізацію промислових підприємств, очищення стічних вод та утилізації відходів суттєво зменшить забруднення середовища. Лише комплексний підхід до вирішення даної проблеми дасть змогу знизити інтенсивність техногенного навантаження і зберегти довкілля для майбутніх поколінь.
Інформацію підготував доцент кафедри медичної
біології та генетики Володимир ВОЛОШИН
