Щороку 14 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом – міжнародну ініціативу, спрямовану на привернення уваги до поширеності захворювання, його ускладнень, раннього виявлення та профілактики.
Профілактика цукрового діабету 2 типу має особливе значення, оскільки його розвиток зумовлений взаємодією генетичних, метаболічних і поведінкових чинників. До основних факторів ризику належать надмірна маса тіла, особливо абдомінальне ожиріння, недостатня фізична активність, незбалансоване харчування, артеріальна гіпертензія, порушення ліпідного обміну та сімейний анамнез цукрового діабету. Частина цих чинників піддається корекції, що створює реальні можливості для зниження ризику розвитку захворювання.
Одним із етапів розвитку цукрового діабету 2 типу є предіабет — стан проміжної гіперглікемії, за якого показники вуглеводного обміну вже відхиляються від норми, але ще не відповідають діагностичним критеріям цукрового діабету. Для його виявлення використовують визначення глюкози плазми крові натще, глікованого гемоглобіну (HbA1c) та пероральний глюкозотолерантний тест. Своєчасне виявлення порушень дає можливість розпочати профілактичні заходи до розвитку клінічно маніфестного захворювання.
Провідну роль у профілактиці цукрового діабету 2 типу відіграє медична сестра, професійна діяльність якої охоплює не лише догляд за пацієнтами, а й профілактику захворювань, збереження здоров’я та формування навичок відповідального ставлення до власного здоров’я.
На первинній ланці медичної допомоги медична сестра бере участь у виявленні факторів ризику цукрового діабету 2 типу. Це передбачає збір анамнестичних даних, анкетування, з’ясування особливостей харчування та фізичної активності, вимірювання артеріального тиску, визначення маси тіла, зросту, індексу маси тіла й окружності талії. Для стандартизованого оцінювання ризику в українському клінічному протоколі передбачено тест Американської діабетичної асоціації (ADA), який враховує вік, стать, сімейний анамнез діабету, артеріальну гіпертензію, фізичну активність, вагову категорію та гестаційний діабет в анамнезі. Результат тестування допомагає визначити осіб із підвищеним ризиком, яким необхідне подальше медичне обстеження.
Окремою складовою профілактичної діяльності є консультування та навчання пацієнтів щодо зміни способу життя. Медична сестра інформує про значення збалансованого харчування, регулярної фізичної активності, підтримання здорової маси тіла, контролю артеріального тиску та відмови від тютюнопаління. При цьому ефективне профілактичне консультування ґрунтується на врахуванні індивідуальних потреб людини, її звичок, можливостей і готовності до змін. Медична сестра не лише надає рекомендації, а й допомагає пацієнту визначити конкретні, реалістичні цілі та послідовно впроваджувати їх у повсякденне життя.
Ефективність такого підходу підтверджена результатами масштабних клінічних досліджень. Зокрема, у дослідженні Diabetes Prevention Program інтенсивне втручання, спрямоване на зміну способу життя, знизило ризик розвитку цукрового діабету 2 типу на 58 % порівняно з плацебо серед дорослих із високим ризиком захворювання. Відповідно до рекомендацій Американської діабетичної асоціації (ADA, 2026), для осіб із надмірною масою тіла або ожирінням та високим ризиком діабету цільовими орієнтирами профілактичних програм є зниження початкової маси тіла щонайменше на 5–7 % та не менше ніж 150 хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень. Це підтверджує, що цілеспрямовані зміни способу життя є науково обґрунтованою стратегією профілактики захворювання.
Важливу роль у цьому процесі відіграє мотиваційне консультування. Воно передбачає партнерську взаємодію з пацієнтом, визначення його готовності до змін, обговорення можливих перешкод і формування індивідуальних цілей. Медична сестра підтримує пацієнта в дотриманні узгоджених рекомендацій, допомагає закріплювати нові поведінкові навички та оцінювати досягнутий прогрес. Такий підхід сприяє формуванню прихильності до здорового способу життя та тривалому збереженню результатів профілактичних втручань.
Окремим напрямом є підвищення обізнаності населення щодо проявів цукрового діабету. Медична сестра інформує про характерні симптоми захворювання: підвищену спрагу, часте сечовипускання, незрозуміле зниження маси тіла, підвищену втомлюваність. Водночас слід наголошувати, що цукровий діабет 2 типу тривалий час може перебігати без виражених клінічних проявів. Саме тому особам із факторами ризику необхідно проходити обстеження відповідно до клінічних рекомендацій, не очікуючи появи симптомів.
Профілактична діяльність медичної сестри охоплює також подальший супровід пацієнтів: участь у профілактичних заходах, навчання навичок самоконтролю, підтримку виконання рекомендацій та комунікацію з лікарем щодо змін у стані здоров’я пацієнта. Така робота стосується не лише людей із підвищеним ризиком розвитку діабету, а й пацієнтів із уже встановленим діагнозом, оскільки контроль глікемії та інших факторів серцево-судинного ризику є необхідною умовою запобігання ускладненням.
В Україні профілактичний напрям набуває додаткової актуальності у зв’язку із запровадженням національної програми «Скринінг здоров’я 40+», спрямованої на раннє виявлення факторів ризику та поширених неінфекційних захворювань, зокрема цукрового діабету. Участь медичних сестер у проведенні скринінгових заходів, інформуванні населення та подальшому профілактичному консультуванні посилює можливості раннього виявлення метаболічних порушень.
Водночас слід розмежовувати професійні компетентності: медична сестра бере участь у виявленні факторів ризику, профілактичному консультуванні, навчанні та супроводі пацієнта, тоді як встановлення діагнозу цукрового діабету, інтерпретація результатів обстежень і визначення лікувальної тактики належать до компетенції лікаря.
Сучасне медсестринство — це не лише догляд за людиною, яка вже захворіла, а й активна участь у збереженні здоров’я та запобіганні захворюванням. Профілактика цукрового діабету 2 типу є одним із напрямів, у якому професійні знання медичної сестри, клінічне спостереження, комунікація та навчання пацієнта безпосередньо сприяють зниженню ризиків і поліпшенню здоров’я населення.
Виявлення ризику до появи захворювання, доказові профілактичні втручання та послідовна підтримка людини — невід’ємні складові професійної діяльності медичної сестри у збереженні здоров’я.
Матеріал підготувала к.мед.н., доцентка, завідувачка кафедри
догляду за хворими та вищої медсестринської освіти Лілія БОРЕЙКО
