Серед функціональних неврологічних розладів окреме місце посідає міокімія. Міокімія ( від грец.-mys – «м’яз» і kym, – kymos – «хвиля») – це стан, при якому виникають мимовільні дрібні скорочення м’язових волокон, що виглядають як посмикування або “хвилеподібний” рух під шкірою. Найчастіше люди помічають такі прояви в ділянці повік, обличчя чи скелетних м’язів опорно-рухового апарату. Найчастіше зустрічається міокімія повік. Вона, зазвичай, одностороння і може виникати як на верхньому повіку так і на нижньому. Скорочення бувають періодичними і тривають від секунд до годин. Вона виникає у людей різного віку і статі.
Причини виникнення є досить різноманітні, а саме:
– різні види стресу (еустрес, дистрес, гострий або хронічний тощо);
– посттравматичний стресовий розлад;
– депривація (нестача сну);
– диссомнія (порушення сну)
– стан фізичного або емоційного виснаження;
– вживання напоїв або продуктів харчування з високим вмістом кофеїну;
– дефіцит вітамінів і мінералів;
– алергічні реакції;
– зловживання алкоголем;
– перенапруження очних м’язів унаслідок тривалої роботи перед моніторами комп’ютерів, екранами смартфонів або планшетів;
Таке перенапруження очних м’язів поступово викликає їх втому, що призводить до виникнення спазмів м’язових волокон кругового м’яза ока. Саме він відповідає за швидке опускання і підіймання повік, а також за виконання вродженого захисного мигального рефлексу.
Останні наукові дані свідчать, що іноді причиною міокімії може бути прийом окремих лікарських препаратів, що варто розцінювати як їх побічну дію. До таких ліків належать: кортикостероїди, антигістамінні засоби, протиепілептичні препарати, діуретики та стимулятори нервової системи.
Міокімію варто відрізняти від інших нервово-м’язових розладів, таких як міоклонус (раптові м’язові посмикування) та фасцикуляції (дрібні м’язові посмикування). Виникнення посмикувань можна розцінювати і як ураження переферичних нервів, що забезпечують іннервацію повік. Посмикування повік може бути спричинене й іншими неврологічними або ендокринологічними захворюваннями.
Зазвичай це явище є тимчасовим і може припинитися самостійно. Але низка таких симптомів як тривале посмикування більш ніж декілька тижнів, поширення його на інші м’язи обличчя з виникненням сильного болю та мимовільне заплющення повік, є підставою для звернення за кваліфікованою медичною допомогою. Своєчасне звернення до лікаря допоможе виявити й усунути причину посмикування, а ретельне дотримання рекомендованих профілактичних заходів усуває ризик рецидиву розладу.
Матеріал підготував:
доцент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Віктор Гордієнко
