• Українська
  • English
Отруєння важкими металами в дітей
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Отруєння важкими металами в дітей

Отруєння важкими металами в дітей

ФАХІВЦІ БДМУ ІНФОРМУЮТЬ. Важкі метали належать до мікроелементів –  хімічних елементів, які присутні в живих істотах у низьких концентраціях (тисячні частки відсотка й нижче). До важких металів відносяться більше 40 хімічних елементів (свинець, ртуть, кадмій, цинк, марганець, мідь тощо), причому вони можуть бути природними (вивітрювання гірських порід і мінералів) та техногенними (спалювання палива, переробка корисних копалин, викиди підприємств металургії). 

Діти більш схильні до отруєнь за рахунок меншої маси тіла і більшої здатності до абсорбації (накопичення) металів.Потрапляючи в організм дитини, важкі метали накопичуються у ньому, а при досягненні певної концентрації можуть викликати отруєння. Як правило, токсичні важкі метали потрапляють до організму людини через атмосферне повітря з пилом, харчові продукти та питну воду. 

Отруєння металами ртуті (меркуріалізм) частіше спостерігається при розливанні металічної ртуті, яка, потрапляючи на підлогу, одяг чи інші предмети, починає випаровуватися, викликаючи хронічне отруєння, а також при випадковому вживанні окремих інсектицидів і фунгіцидів. При потраплянні в організм дитини ртуті досить швидко з’являються симптоми отруєння: нудота, блювота, пронос, слабкість, головний біль, металевий присмак у роті, слинотеча, кашель, задишка, лихоманка, а згодом кров у сечі, темно-сіра кайма на яснах, стоматит, психічні порушення. При виявленні у квартирі чи приміщенні розлитої ртуті слід негайно повідомити в службу оперативного реагування, категорично забороняється зберігати харчі й вживати їжу в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполук, а також використання пилососу для збирання ртуті!

Отруєння миш’яком (арсенізм) можливе при випадковому вживанні протруєного зерна у сільському господарстві або інших засобів дератизації, гербіцидів, фунгіцидів. Розрізняють шлунково-кишкову та паралітичну форму отруєння сполуками миш’яку. Приблизно за 0,5-1 годину після прийому їжі зі сполуками миш’яку дитина може скаржитися на присмак металу в роті, відчуття печії, біль у животі, нудоту, надалі може з’являтися сильний пронос, блювота, геморагічна висипка, судоми. Якщо ж до шлунку потрапляє одночасно значна кількість отрути (паралітична форма отруєння), то дитина буде скаржитися на сильний головний біль, запаморочення, марення, а згодом з’являються судоми, глухота, коматозний стан.

Отруєння солями свинцю (сатурнізм) у дітей можливе при випадковому вживанні акумуляторів, матеріалів поліграфії, свинцевих фарб, зараженої води з труб, що містять свинець, облизуванні іграшок, тощо. В такому випадку у дитини з’явиться блювота, біль у животі, пронос, металевий присмак у роті, слинотеча, марення, біль у ногах і руках, втрата свідомості.

При отруєнні солями кадмію у дітей можливе при пасивному палінні, вживанні води чи зернових продуктів, які росли поряд із нафтоперегонними і металургійними підприємствами. При отруєнні кадмієм виникають нудота, блювота, слинотеча, біль у животі, пронос, біль у м’язах, головний біль, часто розвивається кашель, задишка.

Отруєння солями міді у дітей може траплятися при випадковому вживанні речовин для боротьби зі шкідниками садів (мідного купоросу). Симптоми отруєння майже такі ж, як і при отруєнні іншими солями важких металів, однак при блюванні блювотні маси будуть забарвлені у зеленуватий колір, випорожнення – темно-сірий.

Лікування отруєнь важкими металами в дітей: припинити потрапляння отрути в організм дитини, помити дитину під душем з подальшою зміною усього одягу, промити шлунок теплою (близько 37°С) кип’яченою водою або теплою водою з 20-30 г активованого вугілля, дати випити 2-3 збиті яєчні білки, молоко, прополоскати рот 5% розчином перманганату калію. При потраплянні солей металів на шкіру слід зняти одяг і теплим мильним розчином або теплою водою обмити забруднені ділянки шкіри. Слід викликати швидку медичну допомогу й обов’язково звернутися до лікаря-педіатра або сімейного лікаря для подальшого надання медичної допомоги та ретельного обстеження дитини.

Профілактичні заходи отруєння важкими металами: не дозволяти дитині брати до рота сторонні предмети чи пофарбовані іграшки, миття рук після прогулянок на вулиці та гри на дитячих майданчиках, при недалекому розташуванні житла від підприємств – часте миття та ретельна ізоляція вікон, часте вологе прибирання з миючими засобами, вживання молока й молочних продуктів, овочів і фруктів з великою кількістю клітковини, дотримання рекомендацій при застосуванні гербіцидів, фунгіцидів, зокрема, їх зберігання у недоступному для дітей місці.

Матеріал підготувала: Тетяна Білоус – к.мед.н., доц., доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ. 

Корисно знати