«Дайте трохи менше, бо воно ж маленьке» – ця логіка здається простою, але у фармакології малюків вона працює не завжди. Розбираємося, чому так і як безпечно лікувати малюків.
Дитячий організм не є зменшеною копією дорослого. У перші роки життя він інакше засвоює, розподіляє та виводить ліки, тому та сама речовина може діяти слабше, сильніше або довше, ніж ми очікуємо. Найпомітніше це в новонароджених та дітей до 2-3 років.
Чим малюк відрізняється від дорослого
| Що відбувається | Особливість у малюка | Чим це відбивається на лікуванні |
| Печінка розщеплює ліки | Ферменти ще «дозрівають» – протягом перших місяців і навіть першого року життя | Препарат довше залишається в організмі. Парацетамол виводиться в новонародженого за 2,2-5 годин, у дорослого – за 1,9-2,2 години; діазепам – за 25-100 годин проти 40-50 |
| Нирки виводять ліки | У перші тижні фільтрація становить лише 30-40% від рівня дорослого | Препарат затримується, тому дозу потрібно коригувати |
| Ліки розподіляються по тілу | Більше води, менше жиру, менше білків крові, які «переносять» препарат | Частина речовини діє активніше, ніж очікується |
| Мозок | Гематоенцефалічний бар’єр більш проникний | Ліки, що діють на нервову систему, діють сильніше |
| Шкіра та слизові | Тонкий роговий шар, багате кровопостачання | Мазі, кремі й краплі в ніс можуть потрапити в кров у зайвій кількості |
Звідси головний висновок: «дитяча доза» – це не просто дорослий препарат, поділений навпіл. Дозу розраховують за вагою або площею поверхні тіла, і робить це лікар.
Що кажуть цифри
За даними, наведеними в науковому огляді, від 7% до 10% усіх госпіталізацій дітей пов’язані з побічними реакціями на ліки, а в неонатальних відділеннях ускладнення трапляються до 20% випадків. Найчастіше їх спричиняють антибіотики, жарознижувальні, протисудомні та нестероїдні протизапальні засоби.
Другий фактор ризику – помилки в дозуванні. У дослідженнях лікарень США та Європи 15-25% усіх помилок у лікуванні були пов’язані саме з неправильною дозою. Часта причина – відсутність потрібної дитячої форми препарату: лікарям і батькам доводиться ділити, подрібнювати й розводити «дорослі» ліки.
У нашій країні проблема відчутна: із понад 18 тисяч зареєстрованих лікарських засобів офіційні дитячі форми (сиропи, суспензії, гранули, таблетки зі зменшеною дозою) має лише близько 311.
Що можуть зробити батьки
- Не давайте дитині ліки, призначені дорослим або старшим дітям, навіть якщо діюча речовина та сама.
- Не діліть і не подрібнюйте таблетки самостійно, не порадившись із лікарем або фармацевтом.
- Дозуйте точно. Користуйтеся мірною ложечкою, шприцем або стаканчиком із набору до препарату, а не побутовою ложкою.
- Не змінюйте дозу й тривалість курсу самостійно. Особливо це стосується антибіотиків: недостатня доза чи передчасне завершення курсу сприяють стійкості бактерій до ліків.
- Не поєднуйте кілька препаратів без поради лікаря. Чим більше ліків одночасно, тим вищий ризик небажаної взаємодії.
- Обережно з краплями для носа та мазями. Дотримуйтеся віку й дози, вказаних у призначенні.
- Повідомляйте лікаря про будь-які незвичні реакції: висип, сонливість, блювання, збудження. Так виявляють небезпечні побічні ефекти.
Що має змінитися в системі
Фахівці наголошують: безпека малюків залежить не лише від батьків. Потрібні:
- більше зареєстрованих дитячих лікарських форм;
- вимірювання концентрації препарату в крові (терапевтичний моніторинг) для ліків, де різниця між діючою та токсичною дозою мала;
- програми раціонального застосування антибіотиків;
- індивідуальний підхід до лікування, зокрема з урахуванням генетичних особливостей обміну ліків;
- повніша звітність про побічні реакції: на дітей припадає лише 5–7% повідомлень, що надходять до системи фармаконагляду, і це свідчить про недооцінку проблеми;
- співпраця лікаря, клінічного фармаколога та клінічного фармацевта.
Безпека лікування малюка залежить від точності: правильного препарату, правильної форми й правильної дози. Якщо сумніваєтеся, запитайте лікаря чи фармацевта: це швидше й безпечніше, ніж експериментувати вдома!
Матеріали для публікації підготувала
доцент кафедри фармакології Тамара КОПЧУК
