Панічні атаки – це раптове відчуття сильного страху, яке супроводжується вираженими тілесними симптомами: прискореним серцебиттям, утрудненням дихання, спітнінням і т.п.
Атаки – дуже поширене явище, яке не вказує на психічну хворобу. Відомо, що принаймні один з десяти людей хоча б одного разу переживав панічну атаку.
Окрім сильного і раптового почуття страху та/чи хвилювання для панічної атаки характерна короткотривалість (хоча в момент найінтенсивніших відчуттів людині може здаватися, що вони тривають вже цілу вічність). Паніка впливає на наше тіло, думки і поведінку.
На рівні тіла людина відчуває такі найбільш характерні симптоми як: прискорене серцебиття (чи навпаки – “завмирання” серця), часте дихання, відчуття нестачі повітря, задуху, біль у грудях, нудоту, позиви до туалету, відчуття втрати контролю чи свідомості, відчуття “ватних ніг”, поколювання в кінцівках, тремтіння, спітніння, відчуття нереальності буття. При цьому людиною заволодівають характерні думки про те, що неодмінно має статися щось жахливе: іноді це думки про щось конкретне (“я впаду”, “я задихнуся”, “моє серце не витримає”, “я не втримаю сечу” і т.п.), а іноді людина сама не розуміє, що саме викликає страх.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
Епізодична пароксизмальна тривога діагностується на підставі відповідності стану таким критеріям:
A. Повторні панічні напади виникають спонтанно, непередбачено, поза будь-яким зв’язком із специфічними ситуаціями або конкретними об’єктами, фізичною напругою, небезпечними і загрозливими для життя обставинами.
Б. Панічний напад має такі характеристики:
1) це окреслений епізод інтенсивної тривоги або нездужання;
2) починається раптово;
3) досягає максимуму протягом декількох хвилин і триває також не менше декількох хвилин;
4) у структурі синдрому можуть бути встановлені щонайменше 4 симптоми з перерахованих для критерію Б агорафобії (F40.0), із них не менше одного – з підгрупи вегетативних симптомів (1-4);
B. Хворобливий стан не є наслідком соматичного розладу і не відповідає критеріям органічного психічного захворювання (F00-F09), шизофренії (F20.-), афективного (F30.-) або соматоформного розладу (F45). Залежно від інтенсивності, стан кодується як F41.00 (панічний розлад середньої ваги – щонайменше 4 напади протягом місяця) або F41.01 (тяжкий панічний розлад – щонайменше 4 напади на тиждень протягом місяця).
При панічних атаках людина намагається коригувати поведінку, аби якомога швидше відновити почуття безпеки і стабільності. Таким чином, накладає на себе безліч обмежень, уникає багатьох ситуацій, потребує різноманітних “захисних” засобів і змушена постійно їх застосовувати (ліки, присутність іншого поряд, наявність можливості лягти і т.д.)
Для декого атаки можуть стати перманентною проблемою і виникати часто за певних обставин. Тоді ми говоримо про панічний розлад. Через упереджене ставлення до психологічної допомоги та проблем психологічного характеру люди подовгу уникають лікування, а іноді страждають все життя, обмежуючи себе у багатьох активностях. У той час як інструменти когнітивно-поведінкової терапії є дуже ефективними в лікуванні панічних розладів і формуванні адекватного ставлення до власних періодичних панічних атак.
Матеріал підготувала: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії
та медичної психології ім. С.М.Савенка, д.мед.н. Юрценюк О.С.
