Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Проблеми грудного вигодовування: як їх розпізнати й подолати. Поради фахівців Грудне вигодовування — природний процес, але не завжди простий. Біль, тріщини сосків, нагрубання грудей чи страх, що «молока мало», трапляються в перші тижні після пологів дуже часто. Саме ці труднощі, а не справжні протипоказання, є головною причиною, чому жінки припиняють годувати грудьми раніше, ніж планували. Більшість таких проблем можна попередити або швидко усунути, якщо вчасно їх розпізнати і звернутися по допомогу. У цій замітці ми розповідаємо про найпоширеніші труднощі, сучасні підходи до їх подолання та ознаки, з якими не можна зволікати з візитом до лікаря. Ключові світові показники Чому жінки припиняють грудне вигодовування: • труднощі з годуванням називають причиною 47 % жінок, які припинили годувати до 6 місяців, а «мало молока» — 40 % (International Breastfeeding Journal, 2023); • у перші 6 тижнів після пологів «нестача молока» є найчастішою причиною відмови від грудного вигодовування (близько 35–37 % випадків); • серед матерів із труднощами годування 44 % вже до 3-го тижня вважають, що молока не вистачає. Часто це лише враження, яке зникає після консультації фахівця. Поширеність ускладнень: • мастит розвивається приблизно в кожної десятої жінки, яка годує грудьми, і є однією з причин раннього припинення годування; • коротка під’язикова вуздечка (анкілоглосія) трапляється приблизно у 8 % дітей першого року життя; • водночас лише в кожної третьої дитини з труднощами годування виявляють коротку вуздечку. Тому перед її підрізанням треба виключити інші причини, насамперед неправильне прикладання. Найчастіші проблеми та їх причини Біль і тріщини сосків. Легка чутливість у перші дні допустима і минає за кілька секунд після початку годування. Біль, що триває все годування, тріщини або сплащений сосок після годування — майже завжди ознака неправильного прикладання: дитина захоплює лише сосок без ареоли. Нагрубання грудей. На 3–5-ту добу після пологів, коли «приходить» молоко, груди стають твердими, гарячими та болючими. Значну частину цього стану становить набряк тканин, а не лише надлишок молока. Сосок стає плоским, і дитині важче за нього вхопитися. Лактостаз і мастит. Сучасні настанови Академії грудного вигодовування (ABM, протокол № 36, 2022) розглядають ці стани як «спектр маститу»: від набряку та запалення без інфекції до бактеріального маститу та абсцесу. Типові ознаки: болюче ущільнення, почервоніння шкіри, температура, ломота й слабкість. Не кожна червона болюча грудь потребує антибіотиків: запалення часто минає від консервативних заходів. Абсцес молочної залози. Це хірургічне ускладнення маститу: у тканині залози формується порожнина з гноєм. Запідозрити його можна, якщо ущільнення не зменшується, стає чітко обмеженим і болючим, а температура тримається попри лікування. Діагноз підтверджують за допомогою УЗД. Сучасне лікування — пункційна аспірація або дренування під УЗ-контролем; широкий розтин застосовують рідше. Абсцес сам собою не є причиною припиняти грудне вигодовування. «Мало молока». Справжня нестача молока трапляється значно рідше, ніж переконання в ній. Часті годування, неспокій дитини чи м’які груди через кілька тижнів після пологів — це норма, а не ознаки нестачі. Кількість молока залежить від того, як часто і ефективно спорожнюється грудь. Рідкі годування за графіком, допоювання сумішшю та пустушки зменшують вироблення молока. Коротка під’язикова вуздечка. Вона обмежує рухи язика, і дитина не може ефективно смоктати. Наслідки — біль у матері та погана прибавка ваги в дитини. Підрізання вуздечки (френотомію) роблять лише тоді, коли педіатр або консультант із грудного вигодовування підтвердив, що саме вона заважає годуванню. Втома та емоційний стан мами. Недосипання, тривога й післяпологова депресія ускладнюють годування, а труднощі з годуванням, своєю чергою, посилюють тривогу. Підтримка родини та медичних працівників допомагає розірвати це коло. Профілактика та самодопомога Правильне прикладання — основа профілактики більшості проблем: • Положення та захоплення. Дитина повернута до мами всім тілом «живіт до жовта», рот широко відкритий, захоплена більша частина ареоли, підборіддя торкається грудей. Якщо болить, акуратно звільніть груди, ввівши мізинець у кутик рота дитини, і прикладіть ще раз. • Догляд за сосками. Після годування можна нанести краплю власного молока та дати шкірі висохнути. Не мийте груди милом перед кожним годуванням. Накладки на соски використовуйте лише за порадою фахівця. • Годування на вимогу. 8–12 годувань на добу в перші тижні, зокрема вночі, запобігають нагрубанню та підтримують вироблення молока. Допоювання та пустушки без потреби зменшують кількість годувань. При нагрубанні, лактостазі та початкових ознаках маститу (за протоколом ABM № 36): • Продовжуйте годувати звично, за вимогою дитини, зокрема й хворою груддю. Молоко з неї безпечне для дитини. • Не зціджуйте груди «до останньої краплі». Надмірне зціджування стимулює ще більше вироблення молока і підтримує запалення. • Відмовтеся від глибокого сильного масажу ущільнень. Він травмує тканини та посилює набряк. Допустимі лише легкі погладжування шкіри. • Холод між годуваннями (загорнутий у тканину лід чи холодний компрес на 10–15 хвилин) зменшує набряк і біль. Теплі компреси посилюють запалення. • Знеболювальні та протизапальні засоби, сумісні з грудним вигодовуванням (наприклад, ібупрофен або парацетамол), приймайте за інструкцією або призначенням лікаря. • Зручний бюстгальтер без кісточок і відпочинок. Туге бинтування грудей завдає шкоди. • Антибіотики призначає лише лікар, якщо стан не покращується на тлі цих заходів або є ознаки бактеріальної інфекції. Коли негайно звертатися до лікаря З боку матері: • температура тіла вище 38,5 °C, озноб, виражена слабкість, або стан не покращується за 12–24 години домашніх заходів; • ущільнення в грудях не зменшується, стає щільнішим або біль наростає — можливий абсцес, потрібні УЗД та огляд хірурга; • шкіра над ущільненням багрова або синюшна, з соска виділяється гній чи кров; • сильний біль і тріщини сосків не минають попри виправлення прикладання; • пригнічений настрій, тривога чи відчуття безнадії тривають понад 2 тижні. З боку дитини: • менше 6 мокрих підгузків на добу після 5–6-ї доби життя, темна сеча; • дитина не відновила вагу при народженні до 10–14-ї доби або погано набирає її; • дитина млява, сонлива, її важко розбудити на годування, або жовтяниця наростає. Звернення по допомогу — це не поразка. Більшість проблем вирішуються без припинення грудного вигодовування, якщо допомога прийшла вчасно. Міжнародні організації та доказові клінічні настанови Академія медицини грудного вигодовування (Academy of Breastfeeding Medicine, ABM): • Clinical Protocol #36: The Mastitis Spectrum, Revised 2022 (англ.) Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ / WHO): • Тематична сторінка ВООЗ «Грудне вигодовування» • Mastitis: causes and management. WHO, 2000. Наукові джерела цифр у замітці: • Reynolds R, et al. Exclusive breastfeeding and reasons for cessation. Int Breastfeed J. 2023;18:8 • Taylor JS, et al. Factors associated with weaning in the first 3 months postpartum. J Fam Pract. 2002 • Perception of insufficient milk supply in Western Australian mothers (англ.) • Hill RR, et al. The prevalence of ankyloglossia in children aged <1 year. Pediatr Res. 2021;90:259–266 • Gismonti-Gaudêncio L, et al. Prevalence of ankyloglossia among infants with breastfeeding difficulties. Midwifery. 2025;149:104564 ЮНІСЕФ Україна: • Все про грудне вигодовування для батьків Українські державні медичні джерела Міністерство охорони здоров'я України: • 9 фактів про грудне вигодовування • Всесвітній тиждень грудного вигодовування: мамі можна все й особливо їй потрібна підтримка Інформацію підготував доцент кафедри хірургії № 2 Володимир ГРЕБЕНЮК

Проблеми грудного вигодовування: як їх розпізнати й подолати. Поради фахівців Грудне вигодовування — природний процес, але не завжди простий. Біль, тріщини сосків, нагрубання грудей чи страх, що «молока мало», трапляються в перші тижні після пологів дуже часто. Саме ці труднощі, а не справжні протипоказання, є головною причиною, чому жінки припиняють годувати грудьми раніше, ніж планували. Більшість таких проблем можна попередити або швидко усунути, якщо вчасно їх розпізнати і звернутися по допомогу. У цій замітці ми розповідаємо про найпоширеніші труднощі, сучасні підходи до їх подолання та ознаки, з якими не можна зволікати з візитом до лікаря. Ключові світові показники Чому жінки припиняють грудне вигодовування: • труднощі з годуванням називають причиною 47 % жінок, які припинили годувати до 6 місяців, а «мало молока» — 40 % (International Breastfeeding Journal, 2023); • у перші 6 тижнів після пологів «нестача молока» є найчастішою причиною відмови від грудного вигодовування (близько 35–37 % випадків); • серед матерів із труднощами годування 44 % вже до 3-го тижня вважають, що молока не вистачає. Часто це лише враження, яке зникає після консультації фахівця. Поширеність ускладнень: • мастит розвивається приблизно в кожної десятої жінки, яка годує грудьми, і є однією з причин раннього припинення годування; • коротка під’язикова вуздечка (анкілоглосія) трапляється приблизно у 8 % дітей першого року життя; • водночас лише в кожної третьої дитини з труднощами годування виявляють коротку вуздечку. Тому перед її підрізанням треба виключити інші причини, насамперед неправильне прикладання. Найчастіші проблеми та їх причини Біль і тріщини сосків. Легка чутливість у перші дні допустима і минає за кілька секунд після початку годування. Біль, що триває все годування, тріщини або сплащений сосок після годування — майже завжди ознака неправильного прикладання: дитина захоплює лише сосок без ареоли. Нагрубання грудей. На 3–5-ту добу після пологів, коли «приходить» молоко, груди стають твердими, гарячими та болючими. Значну частину цього стану становить набряк тканин, а не лише надлишок молока. Сосок стає плоским, і дитині важче за нього вхопитися. Лактостаз і мастит. Сучасні настанови Академії грудного вигодовування (ABM, протокол № 36, 2022) розглядають ці стани як «спектр маститу»: від набряку та запалення без інфекції до бактеріального маститу та абсцесу. Типові ознаки: болюче ущільнення, почервоніння шкіри, температура, ломота й слабкість. Не кожна червона болюча грудь потребує антибіотиків: запалення часто минає від консервативних заходів. Абсцес молочної залози. Це хірургічне ускладнення маститу: у тканині залози формується порожнина з гноєм. Запідозрити його можна, якщо ущільнення не зменшується, стає чітко обмеженим і болючим, а температура тримається попри лікування. Діагноз підтверджують за допомогою УЗД. Сучасне лікування — пункційна аспірація або дренування під УЗ-контролем; широкий розтин застосовують рідше. Абсцес сам собою не є причиною припиняти грудне вигодовування. «Мало молока». Справжня нестача молока трапляється значно рідше, ніж переконання в ній. Часті годування, неспокій дитини чи м’які груди через кілька тижнів після пологів — це норма, а не ознаки нестачі. Кількість молока залежить від того, як часто і ефективно спорожнюється грудь. Рідкі годування за графіком, допоювання сумішшю та пустушки зменшують вироблення молока. Коротка під’язикова вуздечка. Вона обмежує рухи язика, і дитина не може ефективно смоктати. Наслідки — біль у матері та погана прибавка ваги в дитини. Підрізання вуздечки (френотомію) роблять лише тоді, коли педіатр або консультант із грудного вигодовування підтвердив, що саме вона заважає годуванню. Втома та емоційний стан мами. Недосипання, тривога й післяпологова депресія ускладнюють годування, а труднощі з годуванням, своєю чергою, посилюють тривогу. Підтримка родини та медичних працівників допомагає розірвати це коло. Профілактика та самодопомога Правильне прикладання — основа профілактики більшості проблем: • Положення та захоплення. Дитина повернута до мами всім тілом «живіт до жовта», рот широко відкритий, захоплена більша частина ареоли, підборіддя торкається грудей. Якщо болить, акуратно звільніть груди, ввівши мізинець у кутик рота дитини, і прикладіть ще раз. • Догляд за сосками. Після годування можна нанести краплю власного молока та дати шкірі висохнути. Не мийте груди милом перед кожним годуванням. Накладки на соски використовуйте лише за порадою фахівця. • Годування на вимогу. 8–12 годувань на добу в перші тижні, зокрема вночі, запобігають нагрубанню та підтримують вироблення молока. Допоювання та пустушки без потреби зменшують кількість годувань. При нагрубанні, лактостазі та початкових ознаках маститу (за протоколом ABM № 36): • Продовжуйте годувати звично, за вимогою дитини, зокрема й хворою груддю. Молоко з неї безпечне для дитини. • Не зціджуйте груди «до останньої краплі». Надмірне зціджування стимулює ще більше вироблення молока і підтримує запалення. • Відмовтеся від глибокого сильного масажу ущільнень. Він травмує тканини та посилює набряк. Допустимі лише легкі погладжування шкіри. • Холод між годуваннями (загорнутий у тканину лід чи холодний компрес на 10–15 хвилин) зменшує набряк і біль. Теплі компреси посилюють запалення. • Знеболювальні та протизапальні засоби, сумісні з грудним вигодовуванням (наприклад, ібупрофен або парацетамол), приймайте за інструкцією або призначенням лікаря. • Зручний бюстгальтер без кісточок і відпочинок. Туге бинтування грудей завдає шкоди. • Антибіотики призначає лише лікар, якщо стан не покращується на тлі цих заходів або є ознаки бактеріальної інфекції. Коли негайно звертатися до лікаря З боку матері: • температура тіла вище 38,5 °C, озноб, виражена слабкість, або стан не покращується за 12–24 години домашніх заходів; • ущільнення в грудях не зменшується, стає щільнішим або біль наростає — можливий абсцес, потрібні УЗД та огляд хірурга; • шкіра над ущільненням багрова або синюшна, з соска виділяється гній чи кров; • сильний біль і тріщини сосків не минають попри виправлення прикладання; • пригнічений настрій, тривога чи відчуття безнадії тривають понад 2 тижні. З боку дитини: • менше 6 мокрих підгузків на добу після 5–6-ї доби життя, темна сеча; • дитина не відновила вагу при народженні до 10–14-ї доби або погано набирає її; • дитина млява, сонлива, її важко розбудити на годування, або жовтяниця наростає. Звернення по допомогу — це не поразка. Більшість проблем вирішуються без припинення грудного вигодовування, якщо допомога прийшла вчасно. Міжнародні організації та доказові клінічні настанови Академія медицини грудного вигодовування (Academy of Breastfeeding Medicine, ABM): • Clinical Protocol #36: The Mastitis Spectrum, Revised 2022 (англ.) Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ / WHO): • Тематична сторінка ВООЗ «Грудне вигодовування» • Mastitis: causes and management. WHO, 2000. Наукові джерела цифр у замітці: • Reynolds R, et al. Exclusive breastfeeding and reasons for cessation. Int Breastfeed J. 2023;18:8 • Taylor JS, et al. Factors associated with weaning in the first 3 months postpartum. J Fam Pract. 2002 • Perception of insufficient milk supply in Western Australian mothers (англ.) • Hill RR, et al. The prevalence of ankyloglossia in children aged <1 year. Pediatr Res. 2021;90:259–266 • Gismonti-Gaudêncio L, et al. Prevalence of ankyloglossia among infants with breastfeeding difficulties. Midwifery. 2025;149:104564 ЮНІСЕФ Україна: • Все про грудне вигодовування для батьків Українські державні медичні джерела Міністерство охорони здоров'я України: • 9 фактів про грудне вигодовування • Всесвітній тиждень грудного вигодовування: мамі можна все й особливо їй потрібна підтримка Інформацію підготував доцент кафедри хірургії № 2 Володимир ГРЕБЕНЮК

Грудне вигодовування — природний процес, але не завжди простий. Біль, тріщини сосків, нагрубання грудей чи страх, що «молока мало», трапляються в перші тижні після пологів дуже часто. Саме ці труднощі, а не справжні протипоказання, є головною причиною, чому жінки припиняють годувати грудьми раніше, ніж планували.

Більшість таких проблем можна попередити або швидко усунути, якщо вчасно їх розпізнати і звернутися по допомогу. У цій замітці ми розповідаємо про найпоширеніші труднощі, сучасні підходи до їх подолання та ознаки, з якими не можна зволікати з візитом до лікаря.

Ключові світові показники

Чому жінки припиняють грудне вигодовування:

  • труднощі з годуванням називають причиною 47 % жінок, які припинили годувати до 6 місяців, а «мало молока» — 40 % (International Breastfeeding Journal, 2023);
  • у перші 6 тижнів після пологів «нестача молока» є найчастішою причиною відмови від грудного вигодовування (близько 35–37 % випадків);
  • серед матерів із труднощами годування 44 % вже до 3-го тижня вважають, що молока не вистачає. Часто це лише враження, яке зникає після консультації фахівця.

Поширеність ускладнень:

  • мастит розвивається приблизно в кожної десятої жінки, яка годує грудьми, і є однією з причин раннього припинення годування;
  • коротка під’язикова вуздечка (анкілоглосія) трапляється приблизно у 8 % дітей першого року життя;
  • водночас лише в кожної третьої дитини з труднощами годування виявляють коротку вуздечку. Тому перед її підрізанням треба виключити інші причини, насамперед неправильне прикладання.

Найчастіші проблеми та їх причини

Біль і тріщини сосків. Легка чутливість у перші дні допустима і минає за кілька секунд після початку годування. Біль, що триває все годування, тріщини або сплащений сосок після годування — майже завжди ознака неправильного прикладання: дитина захоплює лише сосок без ареоли.

Нагрубання грудей. На 3–5-ту добу після пологів, коли «приходить» молоко, груди стають твердими, гарячими та болючими. Значну частину цього стану становить набряк тканин, а не лише надлишок молока. Сосок стає плоским, і дитині важче за нього вхопитися.

Лактостаз і мастит. Сучасні настанови Академії грудного вигодовування (ABM, протокол № 36, 2022) розглядають ці стани як «спектр маститу»: від набряку та запалення без інфекції до бактеріального маститу та абсцесу. Типові ознаки: болюче ущільнення, почервоніння шкіри, температура, ломота й слабкість. Не кожна червона болюча грудь потребує антибіотиків: запалення часто минає від консервативних заходів.

Абсцес молочної залози. Це хірургічне ускладнення маститу: у тканині залози формується порожнина з гноєм. Запідозрити його можна, якщо ущільнення не зменшується, стає чітко обмеженим і болючим, а температура тримається попри лікування. Діагноз підтверджують за допомогою УЗД. Сучасне лікування — пункційна аспірація або дренування під УЗ-контролем; широкий розтин застосовують рідше. Абсцес сам собою не є причиною припиняти грудне вигодовування.

«Мало молока». Справжня нестача молока трапляється значно рідше, ніж переконання в ній. Часті годування, неспокій дитини чи м’які груди через кілька тижнів після пологів — це норма, а не ознаки нестачі. Кількість молока залежить від того, як часто і ефективно спорожнюється грудь. Рідкі годування за графіком, допоювання сумішшю та пустушки зменшують вироблення молока.

Коротка під’язикова вуздечка. Вона обмежує рухи язика, і дитина не може ефективно смоктати. Наслідки — біль у матері та погана прибавка ваги в дитини. Підрізання вуздечки (френотомію) роблять лише тоді, коли педіатр або консультант із грудного вигодовування підтвердив, що саме вона заважає годуванню.

Втома та емоційний стан мами. Недосипання, тривога й післяпологова депресія ускладнюють годування, а труднощі з годуванням, своєю чергою, посилюють тривогу. Підтримка родини та медичних працівників допомагає розірвати це коло.

Профілактика та самодопомога

Правильне прикладання — основа профілактики більшості проблем:

  • Положення та захоплення. Дитина повернута до мами всім тілом «живіт до жовта», рот широко відкритий, захоплена більша частина ареоли, підборіддя торкається грудей. Якщо болить, акуратно звільніть груди, ввівши мізинець у кутик рота дитини, і прикладіть ще раз.
  • Догляд за сосками. Після годування можна нанести краплю власного молока та дати шкірі висохнути. Не мийте груди милом перед кожним годуванням. Накладки на соски використовуйте лише за порадою фахівця.
  • Годування на вимогу. 8–12 годувань на добу в перші тижні, зокрема вночі, запобігають нагрубанню та підтримують вироблення молока. Допоювання та пустушки без потреби зменшують кількість годувань.

При нагрубанні, лактостазі та початкових ознаках маститу (за протоколом ABM № 36):

  • Продовжуйте годувати звично, за вимогою дитини, зокрема й хворою груддю. Молоко з неї безпечне для дитини.
  • Не зціджуйте груди «до останньої краплі». Надмірне зціджування стимулює ще більше вироблення молока і підтримує запалення.
  • Відмовтеся від глибокого сильного масажу ущільнень. Він травмує тканини та посилює набряк. Допустимі лише легкі погладжування шкіри.
  • Холод між годуваннями (загорнутий у тканину лід чи холодний компрес на 10–15 хвилин) зменшує набряк і біль. Теплі компреси посилюють запалення.
  • Знеболювальні та протизапальні засоби, сумісні з грудним вигодовуванням (наприклад, ібупрофен або парацетамол), приймайте за інструкцією або призначенням лікаря.
  • Зручний бюстгальтер без кісточок і відпочинок. Туге бинтування грудей завдає шкоди.
  • Антибіотики призначає лише лікар, якщо стан не покращується на тлі цих заходів або є ознаки бактеріальної інфекції.

Коли негайно звертатися до лікаря

З боку матері:

  • температура тіла вище 38,5 °C, озноб, виражена слабкість, або стан не покращується за 12–24 години домашніх заходів;
  • ущільнення в грудях не зменшується, стає щільнішим або біль наростає — можливий абсцес, потрібні УЗД та огляд хірурга;
  • шкіра над ущільненням багрова або синюшна, з соска виділяється гній чи кров;
  • сильний біль і тріщини сосків не минають попри виправлення прикладання;
  • пригнічений настрій, тривога чи відчуття безнадії тривають понад 2 тижні.

З боку дитини:

  • менше 6 мокрих підгузків на добу після 5–6-ї доби життя, темна сеча;
  • дитина не відновила вагу при народженні до 10–14-ї доби або погано набирає її;
  • дитина млява, сонлива, її важко розбудити на годування, або жовтяниця наростає.

Звернення по допомогу — це не поразка. Більшість проблем вирішуються без припинення грудного вигодовування, якщо допомога прийшла вчасно.

Міжнародні організації та доказові клінічні настанови

Академія медицини грудного вигодовування (Academy of Breastfeeding Medicine, ABM):

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ / WHO):

Наукові джерела цифр у замітці:

ЮНІСЕФ Україна:

Українські державні медичні джерела

Міністерство охорони здоров’я України:

Інформацію підготував доцент кафедри хірургії № 2

Володимир ГРЕБЕНЮК

Корисно знати