25 лютого на 92 році життя після важкої хвороби відійшов у вічність доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Буковинського державного медичного університету Хилько Іван Микитович.
Іван Микитович народився у сільській родині на Житомирщині. У 1949 році вступив до Чернівецького медичного інституту, який закінчив у 1955 році. Трудову медичну діяльність розпочав ще студентом: на 5-му та 6-му курсах працював медичною сестрою ЛОР-відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні. А після закінчення інституту наступні 58 років свого життя Іван Микитович присвятив боротьбі за здоров’я і життя людей, уміло поєднуючи її з педагогічною та науковою діяльністю.
Відповідно до державного розподілу І. М. Хилько став викладачем Луцького медичного училища. У 1960-1961 рр. він суміщав посади викладача цього навчального закладу та заступника завідувача Луцького обласного відділу здоров’я зі спецроботи. У 1963 році його призначено на посаду деректора Луцького медичного училища. Попри викладацьку й адміністративну роботу Іван Микитович постійно займався лікувальною роботою як лікар-інфекціоніст.
У 1966 році І. М. Хилька прийнято на посаду асистента кафедри інфекційних хвороб нашого університету (тоді ще – інституту). Тут, у стінах рідного навчального закладу, проявився його талант і як науковця, а не лише як лікаря та педагога. Він був піонером специфічної профілактики кору, вперше застосувавши спеціальну ванцину зі штамом ЕШЧ АМН СРСР.
У 1971 році І. М. Хильку присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук, а в 1974 році – вчене звання доцента. З 1972 року Івана Микитовича призначено заступником декана медичного факультету і він багато років успішно поєднував науково-педагогічну, лікувальну й адміністративну роботу.
З 2012 року Іван Микитович на пенсії. На всіх етапах свого довгого життєвого шляху він мав репутацію висококваліфікованого лікаря, досвідченого педагога, вихователя лікарських кадрів, інтелігентної людини.
Випускники нашого навчального закладу з великою повагою згадують змістовні й водночас емоційні лекції та практичні заняття свого вчителя. Вони вдячні йому за вимогливість і глибокі знання інфектології, а також доброту й душевність.
Як хорошу людину, мудрого вчителя, який завжди приходив на допомогу у складних випадках лікарської діяльності, пам’ятаємо його і ми, викладачі кафедри.
Його із вдячністю й теплотою згадують і численні пацієнти, яким він покращив здоров’я та рятував життя.
Отож біографія шановного Івана Микитовича є свідченням того, що він прийшов у цей світ, щоб нести світло, добро, мудрість, щирість і радість.
Колектив кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Буковинського державного медичного університету глибоко сумує з приводу непоправної втрати – дорогого нам Івана Микитовича.
Пам’ять про Івана Микитовича на все життя залишиться в наших серцях.
Царство небесне йому і хай земля буде пухом.
Співробітники кафедри інфекційних хвороб та епідеміологіі БДМУ
