ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Продовжуємо серію статей про атопічний дерматит у рамках проведення “Українських днів атопічного дерматиту”. Сьогодні фахівець розповість про атопічний дерматит у дітей.
У світовій та вітчизняній педіатрії проблема алергічних захворювань залишається пріоритетною впродовж багатьох років. За останнє десятиліття поширеність алергій набула рис епідемії та характеризується погіршанням їх клінічної структури. Основними причинами алергічної епідемії науковці та практичні лікарі вважають впливи мегаполісів: особливості субкультури, погіршання стану довкілля, стресові навантаження, нераціональне харчування, безконтрольне застосування медикаментів, пасивне та активне куріння тощо. Тому найбільш дієвими щодо поліпшення епідситуації є профілактичні заходи. Добір шляхів профілактики визначається характером алергенів, наявністю факторів ризику захворювання або сформованої патології у дитини.
Серед проявів алергічної патології найбільш поширеним є атопічний дерматит, який суттєво знижує якість життя пацієнтів, є причиною порушення сну, зниження активності та розвитку невротичних станів. Крім того, ризик розвитку інших (переважно респіраторних) алергічних захворювань у осіб з атопічним дерматитом становить 30-80%, що робить дану проблему ще більш актуальною.
Атопічний дерматит вперше діагностується у будь-якому віці, проте найчастіше дебют спостерігається на першому році життя. До основних клінічних ознак цієї недуги належать шкірний свербіж і ураження шкіри. При цьому свербіж є постійним симптомом у всіх вікових групах і може бути виснажливим. На відміну від свербежу, ураження шкіри в різних вікових періодах виражено неоднаково. Вікові особливості локалізації і морфології шкірних елементів відрізняють атопічний дерматит від інших екзематозних і ліхеноїдних уражень шкіри.
У повсякденній практиці лікаря-педіатра, інколи, увага до проявів атопії на шкірі у дитини не достатня. В той же час несвоєчасно розпочате лікування призводить у кінцевому результаті до погіршення якості життя дитини та її сім’ї в цілому.
При оцінці тяжкості атопічного дерматиту слід враховувати тривалість і частоту загострень, тривалість ремісії, поширеність процесу на шкірі, його морфологічні особливості, інтенсивність свербежу шкіри, порушення сну, ефективність терапії тощо.
Терапія дітей з цим захворюванням повинна бути комплексною і спрямованою насамперед на елімінацію або зменшення впливу причинних факторів та пригнічення алергічного запалення в шоковому органі – шкірі. Лікування атопічного дерматиту кладається з:
елімінаційних заходів (усунення алергенних та неалергенних тригерів);
лікувально-косметичний догляд за шкірою (поліпшення її бар’єрної функції);
зовнішня протизапальна терапія (усунення свербежу, відновлення пошкодженого епітелію, лікування вторинної інфекції);
системної фармакотерапії;
лікування супутніх захворювань (алергічного риніту, бронхіальної астми, алергічного гастриту, ентериту, неалергічної патології шлунково-кишкового тракту тощо);
навчання пацієнтів та їх батьків;
реабілітації і профілактики.
Одним із основних методів реабілітації дітей з цієї хворобою є елімінаційна дієтотерапія. Необхідно пам’ятати, що найбільш оптимальним, специфічним гіпоалергенним продуктом для немовлят є грудне молоко, при раціональному харчуванні матері. Актуальність вибору лікувального харчування з’являється при штучному вигодовуванні дитини в перших шість місяців життя і при наявності у дитини атопічних проявів. Для забезпечення оптимального харчування в таких випадках особливу увагу необхідно приділити підбору суміші, яка б забезпечувала увесь спектр необхідних нутрієнтів та запобігала алергізації організму дитини.
Матеріал підготував: доцент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Володимир Безрук
