У ХХІ столітті глобальні зміни клімату вийшли за межі екологічної проблеми та набули медико-соціального виміру. Підвищення середньорічної температури, зростання частоти екстремальних погодних явищ (спеки, зливи, посухи, буревії) впливають не лише на природні ресурси, а й на здоров’я людей, особливо вразливих категорій.
Основні причини зміни клімату
Згідно з даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), антропогенний фактор є провідною причиною глобального потепління. Приблизно дві третини сучасних змін клімату спричинені діяльністю людини: спалюванням викопного палива, вирубуванням лісів, індустріалізацією. Збільшення викидів парникових газів (СО₂, CH₄, N₂O) сприяє виникненню парникового ефекту, що поступово змінює кліматичні умови на планеті. У 2015 році під час Паризької кліматичної конференції країни-учасниці погодилися обмежити підвищення глобальної температури до 2°C (оптимально – 1,5°C) до кінця XXI століття. Проте, за даними ООН, нинішня динаміка може призвести до зростання температури на 3,2°C до 2100 року.
Український контекст
За даними Міністерства захисту довкілля України, з початку ХХ століття середня температура в Україні зросла більш ніж на 2°C, зокрема на 1,2°C – лише за останні 30 років. Наслідки вже відчутні: частішають посухи, інтенсивні опади, спека, зростає ризик природних пожеж, а також порушується стабільність аграрного та енергетичного секторів. У межах біосфери це спричиняє зниження чисельності окремих видів флори й фауни (8–10 % видів). Колосальної шкоди довкіллю завдали наслідки повномасштабної військової агресії, які також опосередковано впливають на зміни клімату. Зокрема, за 24 місяці війни викиди СО₂ зросли до 175 млн тонн, що еквівалентно викидам 90 млн легкових авто або 260 вугільних електростанцій потужністю 200 МВт кожна (https://climatefocus.com/publications/climate-damage-russian-war-in-ukraine-24-months/). Близько 30% територій природно-заповідного фонду України наразі перебувають під загрозою екологічної деградації. https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3471808-tretina-parkiv-i-zapovidnikiv-ukraini-u-nebezpeci-cerez-vijnu.html.
Медичні аспекти впливу кліматичних змін:
1) Кардіоваскулярний ризик: зростання кількості днів із екстремально високою температурою особливо небезпечне для літніх людей, дітей, пацієнтів з хронічною серцево-судинною патологією. Спека викликає вазодилятацію, дегідратацію, порушення електролітного балансу, що підвищує ризик інфарктів, інсультів, аритмій, раптової смерті. У немовлят перегрів може спричинити дегідратацію, небезпечну для здоров’я.
2). Поширення інфекційних захворювань: високі температури сприяють розмноженню патогенних мікроорганізмів, зокрема тих, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Найвразливішими є діти, мешканці регіонів з неналежними санітарними умовами, а також споживачі неякісної продукції громадського харчування.
3). Вплив на ментальне здоров’я: тривала спека може знижувати працездатність, спричиняти емоційне виснаження, тривожність, погіршення концентрації уваги. Це особливо актуально для урбанізованих територій, працівників з підвищеним розумовим навантаженням, осіб, що перебувають в умовах хронічного стресу.
4). Алергічні стани та респіраторні захворювання: потепління подовжує період цвітіння рослин, збільшує концентрацію пилку в повітрі, що погіршує перебіг сезонного алергічного риніту, бронхіальної астми. Ураження дихальних шляхів частіше реєструються серед дітей та осіб з хронічними обструкимвними захворюваннями легень. Крім того, підвищення концентрації приземного озону (основного компонента фотохімічного смогу) посилює ризик розвитку астми, бронхітів, емфіземи, має канцерогенний і мутагенний потенціал.
Уразливі категорії населення:
- діти (особливо віком до 5 років);
- особи похилого віку;
- пацієнти з хронічними захворюваннями;
- люди з обмеженим доступом до медичної допомоги, належного харчування, води;
- працівники, що працюють на відкритому просторі.
Для пом’якшення наслідків негативного впливу кліматичних змін на здоров’я населення науковцями пропонуються наступні стратегічні напрямки:
- Скорочення викидів парникових газів, перехід на альтернативні джерела енергії, екомодернізація транспорту.
- Суспільна профілактика: просвітницькі кампанії щодо ризиків перегріву, важливості дотримання санітарних норм.
- Використання сучасних інструментів багатофакторного моделювання для визначення груп ризику, найбільш уразливих до негативних впливу клімато-погодніх змін на здоров’я;
- Цільова профілактична робота лікарів первинної ланки з уразливими групами населення, корекція супутньої патології.
- Індивідуальна профілактика: гідратація, уникнення пербування на сонці в жаркі дні.
- Інфраструктурна підготовка: адаптація медичних установ до спекотних періодів (вентиляція, охолодження, резерв води) та посилення санітарно-гігієнічного контролю в дитячих, освітніх, медичних та геріатричних установах.
- Медико-екологічний моніторинг: відстеження випадків теплових ударів, інфекцій, загострень хронічних неінфекційних захворювань у кореляції з погодними умовами.
- Підготовка медичних кадрів: включення тем щодо ключових аспектів кліматичних змін та профілактики геліометеотропних реакцій до навчальних програм.
При підготовці матеріалу використвано дані Національного інституту стратегічних досліджень, 2020: Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналіт. доповідь / [С.П. Іванюта, О. О. Коломієць, О. А. Малиновська, Л. М. Якушенко]; за ред. С. П. Іванюти. – К. : НІСД, 2020. – 110 с.
Підготувала: асистент кафедри гігієни та екології Іфтода О.М.
