ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ. Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади – до проблеми безпеки людини на робочому місці, відзначають День охорони праці.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере свій початок від Дня пам’яті загиблих працівників, що вперше відзначено американськими і канадськими працівниками у 1989 році в пам’ять про загиблих та постраждалих на роботі.
За інформацією Міжнародної організації праці кожного дня у світі близько 5000 чоловік вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві, досягаючи за рік від 2 до 2,3 мільйона випадків виробничо-обумовленої смертності. З цього числа близько 350 000 випадків складають нещасні випадки зі смертельним результатом і близько 1,7-2 мільйонів смертей, викликаних захворюваннями, що пов’язані з роботою.
Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006 день об’єднання людей навколо проблеми збереження життя і здоров’я працівників офіційно визнаний і в Україні – 28 квітня, наша держава разом з усім світом відзначає Всесвітній День охорони праці.
За даними Держгірпромнагляду України у 2012 році загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, порівняно з минулим роком зменшилась на 9%, або на 1041 випадок (на підприємствах України у 2011 році травмовано 10657 осіб, у 2010 році – 11698 осіб), а кількість нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних із виробництвом, порівняно з минулим роком збільшилась на 41 нещасний випадок, або на 6% (на підприємствах України у 2011 році смертельно травмовано 685 осіб, у 2010 – 644 особи). Такий стан справ потребує посилення уваги до охорони праці державних органів, об’єднань роботодавців, громадського контролю професійних спілок.
Особливо актуальна ця проблема для галузі охорони здоров’я.
Професійна діяльність працівників медичної галузі пов’язана з впливом великого комплексу негативних чинників різноманітного походження.
Серед фізичних факторів, які можуть істотно вплинути на стан здоров’я медичного персоналу, одне з перших місць посідає іонізуюче випромінювання. У нашій країні десятки тисяч медичних працівників професійно пов’язані з впливом цього чинника. У діагностичних і лікувальних маніпуляціях під контролем рентгенівського випромінювання поряд з рентгенологами беруть участь хірурги, анестезіологи, травматологи, реаніматологи та середній медичний персонал.
Рівні опромінення на робочих місцях цих фахівців, а також дози рентгенівського випромінювання, які вони отримують, в окремих випадках перевищують дози, одержувані рентгенологами і лаборантами. Великого поширення в медицині отримали прилади й устаткування, генеруючі неіонізуючі випромінювання та ультразвук. Вони широко застосовуються в фізіотерапевтичній практиці, хірургії та офтальмології при використанні лазерів, в процесі ультразвукової діагностики у пацієнтів хірургічних, гінекологічних та акушерських відділень.
Також для медперсоналу достатньо високий ризик інфікування вірусними гепатитами, ВІЛ інфекцією, безпосередньо контактуючи з кров’ю та іншими біологічними рідинами людини, зокрема, це стосується лікарів й медичних сестер хірургічних спеціальностей, працівників відділень гемодіалізу, стоматологів, лаборантів, персоналу, який працює в операційних, перев’язувальних, маніпуляційних тощо.
Суттєву небезпеку становлять інфекції шкірних покривів. Тому з метою профілактики таких захворювань уже тривалий час застосовують одноразові шприци й системи для внутрішньовенних ін’єкцій. Майже 80% усіх профзахворювань становить туберкульоз, рівень захворюваності на який серед працівників протитуберкульозних закладів у десятки разів вищий, ніж серед інших медичних працівників. У зв’язку з цим надзвичайно важливим завданням є проведення своєчасного, досконалого, з дотриманням усіх вимог законодавства, розслідування випадків захворювання на інфекційні хвороби, у тому числі грип і ГРВІ під час надання медичної допомоги хворим, спеціального розслідування випадків з тяжкими та смертельними наслідками.
З метою забезпечення суттєвого підвищення рівня знань з проблем охорони праці серед майбутніх фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, практичної реалізації основ пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників у відношенні до результатів виробничої діяльності Міністерством освіти і науки України відповідно до наказу №420 від 02.12.1998 року “Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України” запроваджено вивчення студентами-медиками навчальної дисципліни “Охорона праці в галузі”.
Матеріал підготувала: асистент кафедри гігієни та екології Ірина Візнюк
