Щороку 29 вересня відзначають Всесвітній день серця – нагоду нагадати про те, що здоров’я серця і судин значною мірою залежить не лише від спадковості чи віку, а й від факторів ризику, які можна вчасно виявляти та контролювати.
У 2026 році кампанія World Heart Federation проходить під гаслом «Don’t Miss a Beat» («Не пропустіть жодного удару») та привертає увагу до важливості розпізнавання симптомів серцево-судинних захворювань, контролю факторів ризику та своєчасного звернення по медичну допомогу.
Серцево-судинні захворювання: проблема світового масштабу
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смерті у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році від них померли близько 19,8 мільйона людей, що становило приблизно третину всіх смертей у світі. Близько 85% цих смертей були пов’язані з інфарктом міокарда та інсультом.
Водночас значній частині серцево-судинних захворювань можна запобігти. Серед основних факторів ризику ВООЗ називає вживання тютюну, нездорове харчування, недостатню фізичну активність, шкідливе вживання алкоголю, надлишкову масу тіла та забруднення повітря. Їхній вплив часто проявляється підвищенням артеріального тиску, рівня глюкози та ліпідів у крові.
Небезпека, яку не завжди можна відчути
Серцево-судинний ризик може зростати роками без очевидних симптомів. Особливо показовою є артеріальна гіпертензія. За оцінками ВООЗ, у 2024 році з нею жили близько 1,4 мільярда людей віком 30-79 років, а приблизно 44% людей із підвищеним артеріальним тиском не знали про свій стан.
Саме тому відсутність скарг ще не означає відсутності ризику. Регулярне вимірювання артеріального тиску, а за рекомендацією лікаря – визначення рівня глюкози та холестерину в крові, оцінка маси тіла й загального серцево-судинного ризику допомагають виявляти проблеми раніше.
Що справді допомагає захистити серце?
Більше рухайтеся.
Для дорослих ВООЗ рекомендує щонайменше 150–300 хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень або 75–150 хвилин інтенсивної активності. Корисними є ходьба, їзда на велосипеді, плавання, активна робота вдома – важливо знайти рух, який реально стане частиною повсякденного життя.
Обирайте харчування, корисне для серця.
У щоденному раціоні мають переважати овочі, фрукти, бобові, цільнозернові продукти та горіхи. ВООЗ рекомендує людям старше 10 років споживати 500-600 г овочів і фруктів на день, а дорослим – обмежувати кількість солі до менш ніж 5 г на добу. Варто також зменшувати споживання продуктів із великою кількістю насичених жирів, трансжирів, солі та доданого цукру.
Не вживайте тютюн та нікотинові вироби.
Тютюн є одним із важливих модифікованих факторів ризику серцево-судинних захворювань. Відмова від куріння зменшує ризик хвороб серця та судин незалежно від того, скільки років людина курила.
Знайте свій артеріальний тиск.
Підвищений тиск часто не викликає жодних відчутних симптомів, але поступово пошкоджує судини та підвищує ризик інфаркту, інсульту, серцевої та ниркової недостатності. Якщо лікар призначив лікування артеріальної гіпертензії, препарати важливо приймати регулярно, а не лише тоді, коли «піднявся тиск» або погіршилося самопочуття.
Контролюйте рівень глюкози та ліпідів у крові.
Цукровий діабет і підвищений рівень холестерину можуть суттєво збільшувати серцево-судинний ризик. За наявності цих станів важливі не лише зміни способу життя, а й призначене лікарем лікування.
Коли не можна зволікати
Іноді саме інфаркт або інсульт стає першим проявом серцево-судинного захворювання.
Ознаками інфаркту можуть бути:
- біль, тиск або дискомфорт у центрі грудної клітки;
- біль або дискомфорт, що поширюється в руку, плече, спину чи щелепу;
- задишка;
- холодний піт;
- нудота, запаморочення або виражена слабкість.
При інсульті можуть раптово виникнути асиметрія обличчя, слабкість або оніміння руки чи ноги, особливо з одного боку тіла, порушення мовлення чи розуміння мови, зору, координації або сильний незвичний головний біль.
За появи таких симптомів необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103. Не варто чекати, що симптоми минуть самі: при інфаркті та інсульті швидкість надання допомоги безпосередньо впливає на прогноз.
Тож, Всесвітній день серця – ще одне нагадування перевірити те, що часто залишається поза увагою: артеріальний тиск, рівень глюкози та холестерину, фізичну активність, харчування, вживання тютюну та інші фактори серцево-судинного ризику.
Серце працює безперервно. І найкращий спосіб подбати про нього – не чекати перших тривожних сигналів, а зробити профілактику частиною повсякденного життя.
Допис підготував:
доцент закладу вищої освіти кафедри гігієни та екології БДМУ, к.мед.н. ЖУКОВСЬКИЙ Олег
