За останні чверть століття медицина радикально змінилася.
Наприкінці ХХ ст. лікарі могли тільки мріяти про діагностичні можливості, якими володіють на сьогоднішній день медичні центри. Досягнення фармакології дивують не менше. Експерти стверджують, що успіх можливий тільки на шляху синтезу знань, накопичених різними дисциплінами. Безсумнівно, підхід до пацієнтів буде більш персоналізованим. А ось чи зуміє в найближчому майбутньому медицина попереджати хвороби, залишається під питанням.
Наприкінці ХХ ст. в біології з’явилися перші генетично модифіковані організми та клоновані тварини, а в техніці – поняття “нанотехнологія”, “нанороботи” і перші практичні роботи щодо створення нанопристроїв. Зараз нанотехнології стали одним з передових напрямів науки і техніки. Сучасний стан та тенденції розвитку нанотехнологій дають привід для оптимізму щодо кібернетичної наномедицини. Вже створені прилади діаметром 500 нм, які можуть використовуватися в наноробототах в якості двигунів; нанорідинні і наноелектронні системи типу “лабораторії-на-чіпі”, які проводять експрес-аналіз ДНК та інших біомолекул; створюються наноматеріали для штучних протезів кінцівок. Детально розроблені нанопристрої, здатні виконувати певні медичні операції; розроблено програмне забезпечення для моделювання поведінки нанороботів в тілі людини. Медицина вже має у своєму арсеналі наночастинки (в першу чергу на основі кремнію), які містять ліки і можуть доставляти їх в клітини. Широко застосовуються ліпосоми – сферичні двошарові мембрани, що містять всередині лікарські речовини. Але це тільки перші кроки наномедицини. З прогнозом на майбутнє варто зауважити, що застосування нанороботів стане найбільш ефективним напрямком медицини.
Генетика людини – один з найважливіших напрямків розвитку сучасної науки. Це найбільш актуальна галузь біологічних досліджень. Зараз весь світ займається виявленням генів інтелекту. Приблизно 50% цих генів формують інтелект. Тестування дітей дозволить створювати для них відповідні умови виховання і навчання.
Генна інженерія – напрям науки на межі молекулярної біології, молекулярної генетики, біотехнології та ін., метою якого є створення організмів з новими комбінаціями спадкових ознак, у т.ч. і таких, які не виявляють у природі. Генна інженерія дозволяє переносити генетичну інформацію з одного організму в інший, що, у свою чергу, дає можливість долати міжвидові бар’єри і передавати окремі спадкові ознаки одних організмів іншим. Серед практичних досягнень генної інженерії найважливішими є створення біологічно активних білків – інсуліну, інтерферону, гормону росту та ін. Генна інженерія розробляє способи отримання суто білкових вакцин проти вірусів гепатиту, грипу, герпесу, ящура.
«Попередити легше, ніж лікувати» – ця істина вселялася студентам-медикам і сто, і п’ятдесят років тому. Чи не втратила вона актуальності й зараз? Розшифровка генома й успіхи фундаментальних біологічних дисциплін надали інформацію, яка дозволила зрозуміти, як працює організм людини і в чому полягають «поломки», які призводять до виникнення хвороб. Успіхи геноміки випереджають можливості їх клінічного застосування, дають змогу виявити вірогідні ознаки ризику розвитку серцево-судинної патології у молодої і здорової людини.
Експерти впевнені, що медицина майбутнього буде персоналізованою, спрямованою на виявлення представників субпопуляції, які демонструють унікальну або непропорційну чутливість до певної хвороби чи реакцію на певний метод лікування.
У більшості персоналізована медицина асоціюється зі створенням таргетних препаратів. Умови необхідні для розвитку персоналізованої медицини наступні: по-перше, наявність препаратів таргетної дії; по-друге, надійні, як ефективні біомаркери і діагностичні тести для правильного визначення пацієнтів, препаратів і доз, а також інфраструктура для тестування біомаркерів.
Нові технології прийдуть на допомогу в діагностиці стану і контролю прийняття ліків.
Керівник центру досліджень Nokia прогнозує появу протягом найближчих 5 років пристрою, який об’єднає мобільні технології та медичну техніку.
Існують три напрямки розвитку медичної науки в недалекому майбутньому:
1) продовження життя. Які фактори впливають на цей процес, належить дізнатися, але самі дослідження мають значний інтерес у зв’язку зі збільшенням тривалості життя в економічно розвинених країнах. Якщо раніше, продовжувалася старість, то ці дослідження можуть продовжити період активного життя;
2) дослідження стовбурових клітин та трансплантація органів, тканин і клітин є одними з провідних напрямків медичної науки і практики. Їх темпи розвитку настільки динамічні, що, за прогнозом спеціалістів, через 15-20 років 50-60% оперативних втручань буде супроводжуватися трансплантацією органів, тканин клітин або біоімплантатів. На даний час у світі виконується більше 50000 органних трансплантацій на рік. У кілька разів більше виконується операцій з трансплантацій тканинних і клітинних трансплантатів, а також біоімплантатів, виготовлених на основі донорського анатомічного матеріалу;
3) створення інтерфейсу мозок-машина з метою нейропротезування.
Це тільки деякі з перспективних напрямків. Кількість інформації про відкриття різного масштабу буде лише зростати. Експерти вважають, що якісний стрибок медицину чекає за умови розвитку фундаментальних дисциплін, які допоможуть створити цілісну теорію функціонування людського організму на різних рівнях.
Матеріал підготувала: доцент кафедри медичної біології та генетики, кандидат медичних наук Хоменко В.Г.
