Замісна гормональна терапія (ЗГТ) – один із найефективніших методів полегшення симптомів менопаузи, таких як припливи, нічна пітливість, порушення сну, сухість піхви, зміни настрою. Попри значну користь, навколо ЗГТ багато побоювань, найчастіше – щодо можливого підвищення ризику раку молочної залози. У сучасній медицині це питання вивчено досить ґрунтовно, проте результати досліджень потребують правильного трактування.
Метою цього повідомлення є пояснити, як саме ЗГТ впливає на ризик раку молочної залози, які існують форми терапії, кому вона підходить, а кому — ні, та чому індивідуальний підхід у прийнятті рішення є визначальним.
Що таке замісна гормональна терапія?
ЗГТ передбачає використання жіночих статевих гормонів – естрогену або комбінації естрогену та прогестагену – для зменшення симптомів, що виникають через дефіцит цих гормонів у період менопаузи.
Існують два основні види:
- Естроген-монотерапія – застосовується жінкам, яким видалено матку (гістеректомія). Не потребує додавання прогестагену.
- Комбінована терапія (естроген + прогестаген) – показана жінкам з інтактною маткою для захисту ендометрію від надмірної стимуляції естрогенами.
Чи пов’язана ЗГТ з ризиком раку молочної залози?
Естрогенова терапія (без прогестагену). За даними великих епідеміологічних досліджень, ризик раку молочної залози при естроген-монотерапії не підвищується або навіть дещо знижується.
Це важливий факт, який часто залишається поза увагою широкої аудиторії. Для жінок після гістеректомії естрогенова ЗГТ є доволі безпечною у контексті онкологічних ризиків.
Комбінована ЗГТ (естроген + прогестаген). Саме вона пов’язана з помірним підвищенням ризику раку молочної залози, особливо при тривалому застосуванні (більше 3–5 років).
Що варто врахувати:
- Ризик зростає незначно і залежить від типу прогестагену, режиму прийому й тривалості терапії.
- Сучасні мікродозовані препарати мають кращий профіль безпеки.
- У більшості жінок ризик повертається до вихідного рівня протягом 2–3 років після відміни ЗГТ.
Абсолютний ризик: що це означає для пацієнтки?
Для кращого розуміння важливо порівнювати не лише відносний, а й абсолютний ризик. Приклад (умовний, для ілюстрації): У жінок 50–59 років середній ризик раку молочної залози становить приблизно 23 випадки на 1000. Тривале застосування комбінованої ЗГТ може збільшити цю цифру до 27–29 на 1000. Тобто підвищення існує, але його масштаб — помірний.
Фактори, що впливають на індивідуальний ризик
Не всі жінки мають однаковий початковий ризик. Перед призначенням ЗГТ лікар оцінює:
- сімейний анамнез раку молочної залози;
- наявність мутацій BRCA1/BRCA2;
- щільність молочних залоз за мамографією;
- індекс маси тіла;
- стан серцево-судинної системи;
- попередні онкологічні чи передракові стани.
Жінки з високим базовим ризиком потребують особливо ретельного вибору режиму терапії або альтернативних методів корекції симптомів менопаузи.
Коли користь ЗГТ переважає ризики?
ЗГТ має доведені переваги:
- суттєво зменшує вазомоторні симптоми (припливи, пітливість);
- покращує якість сну, настрій, когнітивні функції;
- зменшує прояви атрофічного вагініту;
- запобігає остеопорозу та переломам;
- сприяє профілактиці серцево-судинних порушень у здорових жінок, які починають терапію в “вікні можливостей” — до 60 років або протягом 10 років від менопаузи.
Тому для більшості здорових жінок, що мають значущі симптоми менопаузи, користь ЗГТ перевищує потенційні ризики.
Чи існують безпечніші альтернативи?
Так. Для жінок з протипоказаннями або високим онкологічним ризиком можливі:
- локальні естрогени (вагінальні свічки, креми) — майже не впливають на системний рівень гормонів;
- негормональні засоби для лікування припливів (SSRIs, SNRIs, габапентин, клонадин);
- фітопрепарати (ефективність варіює);
- зміна способу життя (фізична активність, раціон, сон, контроль ваги).
Що потрібно знати перед початком ЗГТ?
- Рішення повинно бути індивідуальним. На вибір терапії впливають вік, симптоми, наявність матки, супутні захворювання.
- Потрібна консультація мамолога та базове обстеження (мамографія або УЗД).
- Починати краще з мінімально ефективної дози.
- Регулярний контроль — обов’язковий (огляд 1 раз на рік або частіше при наявності факторів ризику).
Слід пам’ятати, що замісна гормональна терапія – це ефективний і безпечний інструмент для покращення якості життя жінок у період менопаузи, якщо вона призначена раціонально та з урахуванням індивідуальних факторів ризику.
Підвищення ризику раку молочної залози стосується переважно комбінованої ЗГТ, є помірним і залежить від тривалості лікування. Естроген-монотерапія для жінок після гістеректомії не демонструє цього ризику.
Грамотний вибір препарату, регулярний контроль та індивідуальний підхід дозволяють безпечно використовувати ЗГТ і отримувати від неї максимальну користь.
Матеріал підготувала:
доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Ясніковська.
