21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в 1999 році на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі, аби застерегти: «нації вмирають не від інфаркту, – спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко).
Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної етносоціальної спільноти. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання. Мова – генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, червона нитка, що єднає покоління. Вона репрезентує народ на світовій мапі, є ореолом нації й етнічним кордоном.
Й. Г. Фіхте нагадує: «Скрізь, де є особлива мова, є й особливий народ, який має право самостійно вирішувати свої справи та керувати собою».
Українська мова – не просто особлива. Вона – унікальна (самобутня), древня, багатогранна; мова великої нації, сильного і незламного народу! Її порівнюють із калиною, бо вона така ж красива, як народний символ українців. Порівнюють зі співом солов’я, бо мелодика її ніжна, як пісня цього співучого птаха.
У рамках проведення Днів рідної мови впродовж двох тижнів для студентів-першокурсників медичного факультету №1, спеціальності «Медицина» (1, 5, 9, 12 групи) проведено мовно-патріотичний калейдоскоп заходів «Українська мова – мова великого і вільного народу!» (організатор – доцент кафедри суспільних наук та українознавства Алла Ткач).
Зокрема: 1) підготовлено й прочитано міні лекцію «Українська мова серед інших мов світу»; 2) організовано мистецьку композицію «Серце нації б’ється у слові»; 3) продемонстровано знання студентів про українську мову в асоціативній грі «Скринька мовних цікавинок»; 4) перевірено практичні навички уникати типових помилок у лінгвістичній вікторині «Не бійтесь заглядати у словник!».
На зазначених заходах висвітлювалася історія народження і розвитку української мови; оспівувалися її краса, багатство, душевність і милозвучність рядками вітчизняних класиків та сучасних поціновувачів слова. Цікавим виявився аналіз нових видань, присвячених дослідженню, вивченню і функціонуванню мови. Це історичні, науково-навчальні розвідки провідних учених, що акумулюють і поширюють нові знання про мову, висвітлюють питання етнонаціональної політики, полікультурного простору нашої держави, розкривають минувшину народу і філософію його буття.
Українська мова –
Мова Велесова,
Світу слово дала
В гіллі колисала.
В гіллі Рода-Дуба –
Добра, мудра, люба,
З отчого порогу
Нас веде в дорогу.
Українська мова –
Мов усіх основа!
Наша пам’ять, наші крила,
Наша слава, наша сила!
Сергій Піддубний
Отже, мова – серце нашої Батьківщини, її генетичний код, ексклюзивний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші і найніжніші струни людської душі!
Отож вчіть українську мову, розмовляйте українською мовою, підтримуйте українську мову, вдосконалюйте українську мову, пропагуйте українську мову, пишайтеся українською мовою!
Через українську мову ми йдемо до себе, до самодостатності, до власної глибинної українськості.
У полум’ї війни самовіддано борімося і на мовному фронті, адже, на велике переконання генерала Валерія Залужного, «українська мова – це мова нашої Перемоги!»
