• Українська
  • English
Рецидивуючий ячмінь у дитини
Рецидивуючий ячмінь у дитини

Рецидивуючий ячмінь у дитини

ПОГЛЯД ПЕДІАТРА. Існує безліч захворювань, які суттєво не впливають на стан здоров’я дитини, але можуть супроводжувати іншу, більш серйозну, патологію, викликати значний неспокій в батьків та впливати на якість життя родини.

Ячмінь – це гостре гнійне запалення волосяної цибулини вії або сальної залози повіки. Причиною запалення зазвичай є золотистий стафілокок, рідше – інші бактерії, які присутні на здоровій шкірі людини, однак при подразненні або пошкодженнях можуть викликати гнійні ускладнення.

Через протоку сальної залози мікроби проникають в товщу повіки, утворюючи вогнище запалення із закупоркою протоки. Діти ризикують захворіти більше, ніж дорослі, і це теж зрозуміло: вони ще не засвоїли правила особистої гігієни, а їх імунітет недостатньо сформований. У немовляти причиною може стати простудне захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту. У дітей старшого віку ячмінь може виникнути в результаті переохолодження організму на тлі вже наявного простудного захворювання, хронічних захворювань вуха і носа (гнійний отит, гайморит, риніт та ін.), цукрового діабету, глистових інвазій.

Ячмінь не є заразним захворюванням, оскільки інфікування пов’язано з реактивацією власної мікрофлори. Також, вогнище запалення локалізується підшкірно, суворо ізольовано від зовнішнього середовища, що значно зменшує контактний шлях інфікування.

Діагноз встановлюється лікарем офтальмологом після зовнішнього огляду і виявлення запалення повіки та наявності абсцесу. Найчастіше підтвердження зараження стафілококом не потрібно. Однак рецидивуючі та множинні ячмені є показанням для ретельного обстеження пацієнта, перевірки крові на вміст цукру, взяття посіву з ураженої повіки на патогенну мікрофлору та визначення її чутливості до антибіотиків.

Лікування

У дорослих ячмінь найчастіше проходить самостійно й ніяких ускладнень не викликає. Самим головним правилом лікування ячменю у дитини, про яке повинні знати всі батьки, це негайний початок лікування! При перших же ознаках ведіть дитину до лікаря.

Чим швидше буде розпочато лікування, тим ефективнішим воно виявиться.

Батьки повинні пам’ятати, що самостійний розтин, а тим більше видавлювання ячменя, неприпустимо! Після таких дій можливий розвиток ускладнень, в тому числі й небезпечних для життя. Видавлюючи гнійник своїми руками, просте, здавалося б, захворювання може ускладнитися абсцесом повіки, гнійним менінгітом, зараженням крові. Проблемою може стати й те, що за поодиноким ячменем часто виникають інші, оскільки інфекція розповсюджуються на сусідні залози. Багато рекомендацій стосується теплових процедур, що не завжди є можливим та зручним для дитини, особливо маленької.  Крім того, прогрівання ячменю в періоді його дозрівання може тільки підсилити запалення.

Для лікування ячменю сучасна фармакологія пропонує величезну кількість мазей і крапель з антибактеріальними компонентами, які може рекомендувати після огляду дитини тільки лікар. І в цьому питанні батьки не повинні проявляти ерудицію і займатися самолікуванням! Щоб уникнути попадання інфекції у вивідні потоки сусідніх залоз, не рекомендується використовувати компреси і вологі примочки.

У разі рецидивуючого ячменя чи ураження обох очей педіатр може призначити курс антибактеріальної терапії антибіотиком широкого спектру дії, причому його доза та тривалість прийому повинні бути адекватними для забезпечення ерадикації (видалення з організму) збудника. В іншому випадку захворювання буде й надалі переслідувати малюка. 

Профілактика

Для профілактики ячменю потрібно організувати режим правильного харчування та здорового способу життя. В меню дитини обов’язково треба включати продукти, збагачені вітамінами А, В і С, обмежувати вживання солодощів. Особливу увагу батьків треба звернути на навички особистої гігієни: відучити дитину від шкідливої звички терти очі і привчити її менше торкатися очей руками, тримати в чистоті рушник, постільну білизну і туалетні приналежності дитини, уникати прогулянок з дитиною в холодну вітряну погоду.

Матеріал підготували: Вікторія Хільчевська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб та Оксана Савицька, лікар-педіатр міської дитячої поліклініки

Корисно знати