Ініціатива створення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.
За статистикою, остеопороз кісток діагностовано у 200 млн. людей у світі. З низькою кістковою масою та патологічними переломами стикається 51,5% жінок та 33,5% чоловіків віком від 50 років.
Що таке остеопороз?
Здорові кістки – це міцні та щільні структури, які забезпечують підтримку тіла та захищають внутрішні органи. Кісткова тканина постійно оновлюється: старі кісткові клітини руйнуються та замінюються новими. В результаті підтримується міцність та цілісність кісток.
Остеопороз – це хронічне захворювання скелетної системи, що характеризується зниженням мінеральної щільності та кісткової маси, зміною структури та міцності кістки. Захворювання розвивається, коли стара кісткова тканина не встигає своєчасно замінюватися на нову. При остеопорозі кістки стають крихкими, тонкими і ламкими, що робить їх більш схильними до переломів. За підозри на остеопороз необхідна консультація ендокринолога або ревматолога.
Які причини остеопорозу?
У дитинстві та підлітковому віці нова кісткова тканина утворюється швидше, ніж руйнується стара, що призводить до поступового збільшення кісткової маси. Після 20 років процес формування кісток уповільнюється, після 30 років – кісткова маса досягає максимуму.
Причиною розвитку остеопорозу є ослаблення та руйнування кісткової тканини, яке відбувається через вікові зміни, гормональні коливання або захворювання внутрішніх органів.
Чинники ризику остеопорозу:
- спадкова схильність;
- надмірне вживання алкоголю;
- сидячий образ життя;
- відсутність фізичної активності;
- зайва худорлявість;
- порушення функції щитовидної залози (гіпертиреоз, гіпотиреоз, тиреотоксикоз);
- гіперактивність надниркових залоз та паращитовидної залози;
- цукровий діабет;
- автоімунні захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вівчак, розсіяний склероз);
- захворювання крові (лейкемія, лімфома, серповидноклітинна анемія);
- розлади нервової системи (наприклад, хвороба Паркінсона);
- запальні захворювання кишківника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
- патології дихальної системи (у тому числі емфізема, хронічне обструктивне захворювання легень);
- ВІЛ чи СНІД;
- розлади харчової поведінки (наприклад, анорексія);
- поліомієліт і постполіомієлітний синдром;
- сколіоз, кіфоз, лордоз;
- операція на шлунку чи кишечнику (погіршує всмоктування кальцію);
- тяжкі патології печінки чи нирок;
- целіакія (викликана непереносимістю глютена);
- множинна мієлома (форма лімфобластного лейкозу);
- інсульт (різке порушення мозкового кровообігу);
- ушкодження спинного мозку.
Підвищити ймовірність хвороби кісток можуть гормональні зміни в організмі. Низький рівень естрогену (наприклад, при менопаузі, раку молочної залози або надмірному рівні фізичної активності) прискорює процес руйнування кісткової тканини, оскільки гормон відіграє ключову роль у уповільненні активності остеокластів (клітин, що руйнують кістку). Остеопороз хребта частіше розвивається у чоловіків, які мають рак передміхурової залози (через різке зниження тестостерону).
Остеопороз колін і стоп може розвинутись через безконтрольний прийом кортикостероїдних препаратів, оскільки стероїди перешкоджають відновленню кісткової тканини. Ймовірність ламкості кісток підвищується в тривалому прийомі протиепілептичних та протиракових препаратів, інгібіторів протонної помпи, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, тіазолідиндіонів.
Дієта з низьким вмістом кальцію та вітаміну D у раціоні може вплинути на щільність кісток та підвищити ризик остеопорозу стопи. Дотримання обмежувальних дієт, недостатнє споживання білка можуть збільшити ймовірність втрати кісткової маси.
Нікотин сприяє розвитку остеопорозу хребців, оскільки він погіршує кровопостачання кісток, знижує рівень кальцію в організмі, зменшує ефективність абсорбції (всмоктування) кальцію і вітаміну D. Куріння порушує баланс між резорбцією (руйнуванням) та утворенням нової кісткової тканини, пригнічуючи активність остеобластів (клітин, що утворюють кістку) та стимулюючи остеокласти (клітини, що руйнують кістку).
Яким буває остеопороз?
Виділяють первинний (викликаний віковими чи гормональними змінами) та вторинний (розвивається на тлі інших захворювань) остеопороз.
Які симптоми остеопорозу?
На ранніх стадіях остеопороз протікає безсимптомно або має не яскраво виражені ознаки. Перші симптоми остеопорозу з’являються при прогресуванні захворювання та значному витонченні кісткової тканини.
Остеопороз ще називають «тихою хворобою», оскільки часто симптоми у чоловіків та жінок відсутні до моменту перелому кістки.
Можливими симптомами остеопорозу можуть бути зменшення зросту, порушення постави, задишка або утруднене дихання.
Біль при остеопорозі може локалізуватися в шийному, грудному, поперековому або крижовому відділі хребта, нижніх та верхніх кінцівках. Больовий синдром зазвичай має тягнучий та періодичний характер. Остеопороз може послабити щелепну кістку, що збільшує ризик втрати зубів та ускладнює загоєння після стоматологічних процедур.
З переломами через остеопороз хребта та ребер стикається 50% жінок та 25% чоловіків мінімум один раз протягом життя. Залежно від стадії хвороби і ступенів крихкості кісток перелом можливий в ударі об меблі, чханні, кашлі або нахилі.
Як діагностують остеопороз?
Діагностика остеопорозу починається з вивчення симптомів, збору особистого та сімейного анамнезів пацієнта. При підозрі на остеопороз звичайний рентген не використовується, оскільки дослідження не здатне виявити незначне зменшення густини кісткової тканини.
Сканування DEXA допомагає діагностувати остеопороз, вимірюючи щільність кісткової тканини у різних частинах тіла (зазвичай патології виявляються у хребті та стегні). При скануванні використовуються два рентгенівські промені з різною енергією для отримання точних даних про мінеральну щільність кістки. Результати порівнюються з нормальними значеннями, що дозволяє визначити ступінь зниження щільності кісткової тканини та оцінити ризик переломів.
Специфічних аналізів на остеопороз не існує. Однак лікар може призначити аналізи крові (наприклад, на гормони, рівень глюкози) для визначення причини ламкості кісток.
Методи лікування остеопорозу
Лікування підбирається лікарем залежно від щільності кісток і спрямоване на запобігання переломам.
Медикаментозне лікування остеопорозу:
- бісфосфонати – перешкоджають руйнуванню кісткової тканини, інгібуючи (пригнічуючи) діяльність остеокластів. Вони також можуть сприяти збільшенню щільності кісток та зниженню ризику переломів;
- біологічні препарати – впливають на клітини-остеобласти та остеокласти, регулюючи процес відновлення кісткової тканини;
- паратиреоїдний гормон – стимулює утворення нової кісткової тканини, допомагає збільшити щільність кісткової тканини, зменшити ризик переломів та покращити структуру кісток у пацієнтів з остеопорозом ніг та кистей рук;
- селективні модулятори рецепторів естрогену – впливають на естрогенові рецептори в кістковій тканині, стимулюючи процеси формування та ремоделювання кісток. Препарати допомагають збільшити щільність кісткової тканини та знизити ризик переломів у жінок під час клімаксу;
- замісна гормональна терапія – включає прийом естрогенів та прогестерону для компенсації дефіциту гормонів.
Лікар може призначити вітаміни, спрямовані на підтримку загального здоров’я пацієнта та запобігання переломам. Кальцій відіграє ключову роль у формуванні та зміцненні кісток, тому прийом препаратів з його змістом допомагає запобігти втраті кісткової маси при остеохондрозі. Також кальцій сприяє загоєнню переломів, зміцнюючи кісткову тканину та забезпечуючи її достатньою щільністю для ефективного відновлення, що може прискорити процес загоєння та знизити ризик повторних переломів.
Для кращого засвоєння кальцію лікар також призначає добавки магнію та вітаміну D. Магній бере участь у регуляції обміну кальцію в організмі, що сприяє правильному утворенню та зміцненню кісткової тканини. Вітамін D необхідний засвоєння кальцію з їжі та забезпечення його транспортування в кісткову тканину.
Знеболюючі препарати при остеопорозі допомагають зменшити біль, пов’язаний з переломами або деформаціями кісток, що підвищує комфорт пацієнта та полегшує його рух. Доглядає за остеопорозом зазвичай застосовуються для зменшення болю в ділянці уражених кісток або суглобів, а також сприяють зменшенню запалення та покращенню місцевого кровообігу.
Масаж при остеопорозі може допомогти у покращенні кровообігу та розслабленні м’язів, що може зменшити напругу та біль у ділянці хребта. Однак важливо проводити масаж обережно, уникаючи сильного тиску на кістки, щоб не спричинити пошкодження кістки.
Профілактика остеопорозу:
- регулярна фізична активність;
- обмеження алкогольних напоїв;
- відмова від куріння;
- збалансоване харчування.
З березня по вересень рекомендується регулярно гуляти на вулиці, оскільки сонячне світло стимулює вироблення вітаміну D, який допомагає організму нормально засвоювати кальцій. У холодні місяці необхідно отримувати вітаміни з раціону або приймати добавки з вітаміном D (при виявленні дефіциту).
Харчування при остеопорозі
Дієта при остеопорозі має бути збалансованою, містити велику кількість кальцію, вітамінів D, К та С, калію, магнію.
Заборонені продукти при остеопорозі:
- червоне м’ясо (свинина, баранина);
- хлібобулочні вироби;
- солодощі (торти, тістечка, печиво);
- пшеничні висівки;
- фастфуд та снеки (чіпси, сухарики);
- кофеїновмісні напої;
- алкоголь.
Також слід уникати продуктів, які містять оксалати – сполуки, що «зв’язуються» з кальцієм, що може призвести до зниження мінеральної густини кісток. Оксалати містяться в листовій зелені, бобових (наприклад, квасолі, гороху, сочевиці).
Інформацію підготувала доцент закладу вищої освіти кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології Царик Ірина Олександрівна
