Сотні найрізноманітніших коків оточують людину протягом всього її життя, але немає, мабуть, мікроба більш відомого, ніж стафілокок.
Під мікроскопом видно, що коки збираються в групи, схожі на гроно винограду, звідси і назва, бо staphylos по-грецьки як раз і означає «гроно».
Слово це – «стафілокок» – відомо зараз практично всім і мало в кого викликає позитивні емоції. Десятки хвороб людей і тварин зобов’язані своїм виникненням саме стафілококу, при лікуванні цих хвороб лікарі відчувають серйозні труднощі.
Немає на земній кулі людини, в якої хоча б раз у житті не виникли проблеми зі здоров’ям, пов’язані саме зі стафілококом.
Стафілококи – це цілий рід мікроорганізмів, на сьогодні відомо вже 27 видів, при цьому 14 видів виявлені на шкірі і слизових оболонках людини. Більшість стафілококів абсолютно нешкідливі: із згаданих 14 видів, тільки 3 здатні викликати хвороби, але й цих трьох більш ніж достатньо. Небезпека і хвороботворність будь-якої бактерії, а стафілокок в даному аспекті не виняток, визначається присутністю так званих «факторів патогенності» – тобто небезпечний не мікроб сам по собі, а цілком конкретні речовини (що входять до складу мікроба, або утворені мікробом у процесі його життєдіяльності). Образно кажучи, не солдата слід побоюватися, а ножа в його руці. Унікальність стафілококу якраз і полягає в тому, що це солдат, обвішаний найрізноманітнішою зброєю з ніг до голови…
Маленьке, непоказне і нерухоме зернятко, – а саме так виглядає стафілокок під мікроскопом, – виявляється грізним противником: кожна частка, кожен елемент його структури, кожен біохімічний процес – джерело небезпеки. Оточуюча стафілокок мікрокапсула відбиває атаки фагоцитів (клітин пожирачів мікробів), сприяє проникненню бактерій у тканини організму. Клітинна стінка викликає запальні і алергічні реакції, нейтралізує імуноглобуліни, знерухомлює фагоцити. Численні ферменти руйнують структури клітин, знешкоджують антибіотики. А ще утворюються так звані
гемолізини – речовини, що ушкоджують еритроцити, лейкоцити і багато інших клітин. І без того чималий арсенал стафілокока доповнюють токсини – найсильніші отрути, кожен зі своєю дією, а всього їх не менше десятка.
Справжня сутність стафілококових інфекцій якраз і полягає у величезній кількості пошкоджуючих факторів, яких немає в мікробному світі аналогів. Тому стає зрозумілою різноманітність стафілококових хвороб. Від озброєного до зубів стафілокока очікувати можна чого завгодно – і гнійника на шкірі, і менінгіту, і запалення легенів, і сепсису, і кишкової інфекції…
Найвідоміший, на жаль, сумновідомий стафілокок – золотистий. На його тлі всі інші представники стафілококового племені здаються мирними домашніми звірятами. Практично всі пов’язані зі стафілококом медичні проблеми мають на увазі присутність саме золотистого стафілокока.
Тільки золотистий стафілокок володіє повним арсеналом пошкоджуючих факторів. Тільки він здатний наполегливо і винахідливо відбиватися від антибіотиків і антисептиків. Ніяких поблажок, ніяких знижок на стать і вік – і новонароджені, і дорослі, і старі: всі уразливі, чутливі, піддані… Немає такого органу в організмі людини, куди б не зміг проникнути золотистий стафілокок і де б він не зміг викликати запальний процес. Виникнення не менше 100 найнебезпечніших людських хвороб напряму пов’язане саме з золотистим стафілококом і тільки з ним.
Будь-які зумовлені стафілококом медичні проблеми передбачають виникнення факторів, що знижують імунний захист людини. Ушкодження шкіри (травми, занози, тертя об одяг, порушення правил гігієни) – передумова місцевих гнійних інфекцій, зниження імунітету внаслідок інших
хвороб, розлади харчування, стреси, гіповітамінози – передумови до загальних інфекцій, порушення правил приготування та зберігання продуктів харчування – передумови до харчових отруєнь…
Людство приречене жити по сусідству зі стафілококом. Сусідство це не найприємніше, але терпиме. Все, що ми можемо в цій ситуації, – уникати конфліктів. Підтримувати в порядку, зміцнювати і вчасно латати паркан (тобто систему імунітету) і суворо дотримуватися пакту про ненапад – не кидати в сусіда камені (антибіотики) до тих пір, поки він нас не чіпає…
Матеріал підготував: завідувач кафедри мікробіології та вірусології, проф. Святослав Дейнека.
