Трихомікози – це поширена група інфекційних захворювань,
спричинених патогенними грибками, при яких уражається волосся. Трихомікози у структурі інфекційних дерматозів у дітей займають третє місце.
До групи трихомікозів відносять: трихофітію (поверхневу, хронічну і глибоку), мікроспорію і фавус. В європейських країнах серед дитячого контингенту населення найбільш часто діагностують мікроспорію, трихофітію поверхневу та глибоку.
Мікроспорія
Захворювання є одним з найбільш контагіозних серед дітей.
Розрізняють антропофільний (людський) тип мікроспорії, яким хворіють тільки люди, їх збудниками є Microsporum ferrugineum (іржавий мікроспорум) і Мicrosporum Audoin (мікроспорум Одуена). Антропофільний тип мікроспорума частіше зустрічається в країнах Європи, в Китаї, Японії.
На території України найбільш поширеним є зооантропофільний тип мікроспорії, джерелом зараження якого є інфіковані коти й собаки. Основними збудниками є Microsporum lanosum (пухнастий або котячий) і Microsporum canis (собачий), патогенні як для тварин, так і для людини. Носіями мікроспорії також можуть бути хом’яки і коні. У 85% випадків мікроспорії джерелом зараження є кішки, в яких можуть бути уражені вуса, вії, шерсть.
Котячий мікроспорум може вегетувати протягом 1-2 місяців на овочевих очистках, вологих ганчірках, зволоженому папері. У сухому грунті, смітті, на часточках пилу підвалів та сходах в ураженому волоссі грибок може зберігати життєздатність до 6 місяців – 1 року.
Зараження відбувається при контакті дітей з інфікованими тваринами або з хворими дітьми (прямий шлях), або через інфіковані предмети особистого користування (непрямий шлях). Інкубаційний період триває від 1-2 тижнів до 2 – 3 місяців.
Клініка. Микроспорія волосистої частини голови, викликана пухнастим мікроспорумом (Microsporum lanosum), проявляється одним або двома великими (діаметром 2 -3 см і більше) вогнищами ураження округлої форми з чіткими межами, які вкриті сірими лусочками, що міцно прикріплені до поверхні шкіри, запальні явища незначні. Навколо основних осередків є дрібні вогнища (відсіви). В осередку все волосся обламане на висоті 4 -6 мм над рівнем шкіри (немов підстрижене), звідки інша (народна) назва хвороби – “стригучий лишай”.
Антропофільна мікроспорія, викликана іржавим мікроспорумом (Microsporum ferrugineum), характеризується множинними вогнищами з нечіткими межами, які переважно локалізуються в крайовій зоні росту волосся на межі з гладкою шкірою, на поверхні – виражене лущенням. Волосся обламуються на висоті 6-8 ммі вище, однак при даній формі хвороби в осередках ураження обламується не все волосся, залишаються і нормальні волосини.
Одночасно на гладкій шкірі можуть з’являтися вогнища ураження у вигляді округлих рожевих плям розміром з монету, які мають припіднятий периферичний обідок і лущення в центрі.
Трихофітія
Збудниками трихофітії можуть бути: антропофільні грибки, які паразитують тільки у людей і клінічно проявляються поверхневою і хронічною трихофітією, а також зооантропофільні, які паразитують як у людини, так і у тварин, є причиною глибоких форм захворювання.
Поверхнева трихофітія. Збудниками є антропофільні грибки – Trichophyton violaceum (фіолетовий) і Trihophyton crateriforme (кратероформний), спори і нитки міцелію цих грибків знаходяться всередині волосся, через що їх називаються Trichophyton endothrix. За рахунок такої локалізації збудників хвороби відсутня виражена запальна реакція шкіри.
Клініка. Поверхневою трихофітією хворіють переважно діти дошкільного та шкільного віку. Уражаються волосся і гладка шкіра. Джерелом зараження є хворі діти та хворі хронічною трихофітією дорослі. Зараження дітей відбувається безпосередньо при контакті з хворими або через інфіковані предмети (головні убори, рушники, іграшки тощо). Поверхнева трихофітія гладкої шкіри проявляється рожевими плямами округлої форми з чіткими краями, припіднятими над рівнем шкіри, з лущенням в центрі плям. Вогнища ураження на волосяній ділянці голови при цій інфекції є чисельними, дрібними, мають нерівні краї, на їх поверхні є незначне лущення, а волосся обламується на різному рівні.
Глибока (інфільтративно-нагнійна) трихофітія. Збудниками є зооантропофільні грибки – Trichophyton gypseum (гіпсовий) і Trichophyton faviforme (фавіформний), які розташовані ззовні волосся (Trichophyton ectothrix). За рахунок такого розташування по відношенню до волосся у хворих розвивається виражене перифолікулярне запалення з гнійним розплавленням волосяних мішечків і навколишньої тканини. Зараження відбувається від хворої людини чи тварини (корови, телята, коні, щури, миші, кролики, морські свинки).
Клініка. На волосяній ділянці голови виникають поодинові округлі вогнища у вигляді вузлів, різко болючі, із виразними запальними проявами, з набряком і інфільтрацією. На поверхні вогнищ – фолікулярні гнійнички з густим гнійним виділенням (симптом «медових сот»), з випадінням волосся й розвитком незворотньої рубцевої атрофії шкіри. Аналогічні вогнища ураження можуть виникати на гладкій шкірі.
Діагностика
Діагностика трихомікозів грунтується на клінічних проявах ураження волосистої частини голови та гладкої шкіри, люмінісцентній діагностиці ураженого волосся (при освітленні лампою Вуда), обов’язковому проведенні мікроскопічної та бактеріологічної діагностики ураженого волосся та лусочок з поверхні вогнищ.
Лікування
Лікування трихомікозів проводиться після лабораторного підтвердження діагнозу в спеціалізованих стаціонарних відділеннях із застосуванням сучасних протигрибкових (фунгіцидних) лікарських засобів загальної та місцевої дії. Лікування проводиться залежно від клінічної картини захворювання під контролем лікаря – дерматолога до повного клінічного та лабораторного вилікування хворої дитини.
Специфічного імунітету до трихомікозів немає, тому в плані попередження повторного інфікування важливе значення має проведення протиепідемічних заходів в осередку інфекції, а також цілеспрямована санітарно-просвітня робота серед населення.
Матеріл підготувала: Ольга Денисенко – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, д.мед.н., професор.
