• Українська
  • English
Меланоцитарні невуси та ознаки їх злоякісної трансформації
Меланоцитарні невуси та ознаки їх злоякісної трансформації

Меланоцитарні невуси та ознаки їх злоякісної трансформації

За рішенням ВООЗ,

щорічно 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями. Рак шкіри – це друга за поширенням (після раку легень) злоякісна патологія в Україні. Найбільш злоякісним новоутворенням шкіри є меланома шкіри, яка досить часто (в 50-70% випадків) утворюється внаслідок злоякісного переродження меланоцитарних невусів, через що всі медичні працівники, а також пересічне населення, повинно бути обізнане з проявами меланоцитарних невусів та ранніми ознаками їх злоякісної трансформації.

Меланоцитарні невуси, або «родимки» (з латинського naevus – “родимка”) – це доброякісні новоутворення, які виникають при вадах розвитку меланінутворюючих клітин – епідермальних та дермальних меланоцитів.

Меланоцитарні невуси зустрічаються у 3/4 населення зі світлим кольором шкіри на будь-яких її ділянках. Вони можуть бути вродженими, однак частіше виникають уже після народження, піком їх активної появи є 5-6 річний та юнацький (16-18 років) вік, після чого інтенсивність їх появи зменшується.

Меланоцитарні невуси – це пігментні утворення шкіри різних розмірів (від кількох міліметрів до декількох сантиметрів) із чіткими межами, округлої, овальної чи неправильної форми, із плоскою, припіднятою чи папіломатозною поверхнею, які можуть відрізнятися за кольором – від рожево-світлокоричневого до темно-коричневого і чорного.

Залежно від гістологічних та клінічних особливостей нині виділяють наступні групи меланоцитарних невусів:

I. Меланоцитарні невуси епідермального меланоцитарного походження:

А. Три основних типи: 1) інтраепідермальний (прикордонний) невус; 2) інтрадермальной невус; 3) складний невус.

Б. Три особливих типи: 1) веретеноклітинний або епітеліоїдний невус; 2) невус із балоноподібних клітин; 3) гало-невус.

II. Меланоцитарні невуси дермального меланоцитарного походження:

A. Монгольська пляма; Б. Невус Оти; B. Невус Іто; Г. Блакитні невуси.

III. Меланоцитарні невуси змішаного дермального та епідермального походження (комбіновані невуси).

IV. Меланоцитарні невуси – попередники меланоми:

А. Вроджений невус; Б. Диспластичний невус. В Рецидивуючий меланоцитарний невус та глибоко пенетруючий невус.

Переважна більшість меланоцитарних невусів є доброякісними новоутвореннями, вони ростуть пропорційно тілу людини і не зумовлюють неприємних відчуттів, за винятком косметичних проблем. Водночас у кожної людини можуть з’явитися родимки з підвищеним ризиком переродження у злоякісну пухлину, такі родимки називаються диспластичними невусами, вони відрізняються більшими розмірами (більше 6 мм), асиметрією, нерівномірним забарвленням (два і більше відтінки) та нерівними краями, хоча переродженню можуть піддаватися практично будь-які меланоцитарні невуси.

Причинами злоякісного переродження меланоцитарних невусів можуть бути:

–       надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії;

–       хронічні фотодерматити;

–       часте травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

–       самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

–       гормональні розлади;

–       первинні та вторинні імунодефіцитні стани тощо.

Як розпізнати меланоцитарний невус (родимку), що перероджується?

Ознаками злоякісної трансформації меланоцитарних невусів є:

  • стрімке їх збільшення у розмірах;
  • поява неприємних відчуттів: біль, свербіж, поколювання тощо;
  • швидка зміна кольору родимки, набуття чорного або синього забарвлення;
  • зміна поверхні: підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості, інтенсивного росту волосся;
  • зміна форми плями, коли його контури стають менш чіткими;
  • пляма або родимка починають постійно мокнути, або відзначаються періодичні кровотечі;
  • поява на поверхні родимки лущення шкіри тощо.

Нині існуючі критерії злоякісної трансформації меланоцитарних невусів узагальнено у відомій у зарубіжних країнах шкалі “ABCDE” та вітчизняній шкалі “АКОРД” (розробленій співробітниками Інституту дерматокосметології доктора Ольги Богомолець):

Шкала “ABCDE”

  • A (Asymmetry) – асиметрія невуса, коли одна її частина більше іншої;
  • B (Border) – край нерівний або нечіткий;
  • C (Colour) – колір однієї родимки різний;
  • D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;
  • E (Enlargement) – ріст (збільшення) родимки за короткий проміжок часу.

 Шкала “АКОРД”

  •  А – асиметрія, якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл, половинки повинні бути рівними; поява асиметрії може бути однією із перших ознак переродження.
  • К  – край, у здорової родимки він повинен бути рівним. Поява нерівностей чи рваного краю може свідчити про її переродження.
  • О – окрас повинен бути рівномірним. Інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпечність буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого.
  • Р – розмір, чим більша родимка, тим вищий ризик переродження, проте розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї із них.
  • Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок.

 

При появі подібних симптомів в ділянці родимки слід негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога з метою своєчасної діагностики, диференційної діагностики та вибору раціонального терапевтичної тактики щодо кожного конкретного пацієнта.

 

Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор.

 

Корисно знати