• Українська
  • English
Мікроспорія у дітей (особливості ураження шкіри і волосяної ділянки голови)
Мікроспорія у дітей (особливості ураження шкіри і волосяної ділянки голови)

Мікроспорія у дітей (особливості ураження шкіри і волосяної ділянки голови)

Мікроспорія – це поширене інфекційне захворювання шкіри та волосяної ділянки голови,

спричинене патогенними грибками (дерматофітами). Через обламування ураженого волосся на одному рівні над поверхнею шкіри (як при стрижці волосся) це захворювання відоме серед населення як «стригучий лишай».

Мікроспорія – одне з найбільш контагіозних захворювань шкіри та волосся серед дітей.

Етіологія та епідеміологія мікроспорії

 Нині розрізняють два типи мікроспорії:

-антропофільний (людський) тип, яким хворіють тільки люди;

-зооантропофільний тип мікроспорії, джерелом зараження якого є переважно інфіковані коти і собаки.

Збудниками антропофільного (людського) типу мікроспорії є Microsporum ferrugineum (іржавий мікроспорум) та Мicrosporum Audoin (мікроспорум Одуена). Антропофільний тип мікроспорума частіше зустрічається в країнах Європи, в Китаї та Японії.

На території України найбільш поширеним є зооантропофільний тип мікроспорії, джерелом зараження якого є інфіковані коти і собаки. Основними збудниками є Microsporum lanosum (пухнастий або котячий) та Microsporum canis (собачий), патогенні як для тварин, так і для людини. Носіями мікроспорії також можуть бути хом’яки та коні. У 85% випадків мікроспорії джерелом зараження є кішки, в яких можуть бути уражені вуса, вії, шерсть.

Котячий мікроспорум може вегетувати протягом 1 – 2 місяців на овочевих очистках, вологих ганчірках, зволоженому папері. У сухому грунті, смітті, на часточках пилу підвалів та сходах в ураженому волоссі грибок може зберігати життєздатність до 6 місяців – 1,5 років.

Зараження відбувається при контакті дітей з інфікованими тваринами або з хворими дітьми (прямий шлях), або через інфіковані предмети особистого користування (непрямий шлях). Інкубаційний період триває від 1-2 тижнів до 2 – 3 місяців.

Класифікація та клініка мікроспорії

Клінічні прояви мікроспорії є різними залежно від локалізації патологічного процесу. Розрізняють мікроспорію:

– гладкої шкіри;

– волосяної ділянки голови;

– нігтів (зустрічається зрідка).

Мікроспорія гладкої шкіри проявляється рожево-червоними плямами правильної округлої форми з чіткими краями, монетоподібних розмірів. Шкіра у центрі вогнищ поступово світліє, покривається дрібними лусочками. По периферії вогнищ видно припіднятий край (зона «росту»), який утворюють дрібні вузлики, гнійники, кірочки, лусочки. Вогнища можуть бути поодинокими та чисельними. Їх локалізація – переважно відкриті ділянки шкіри, хоча внаслідок поширення процесу вогнища часто локалізуються і на закритих ділянках шкіри.

Клінічні прояви ураження волосяної ділянки голови при мікроспорії різняться залежно від типу збудника.

Мікроспорія волосяної ділянки голови, викликана пухнастим мікроспорумом (Microsporum lanosum), проявляється одним або двома великими (діаметром 2 -3 см і більше) вогнищами ураження округлої форми з чіткими межами, які вкриті сірими (азбестоподібними) лусочками, що міцно прикріплені до поверхні шкіри. Запальні явища в осередках ураження шкіри незначні. Навколо основних осередків є дрібні вогнища ураження («відсіви»). В осередку ураження все волосся обламане на висоті 4 -6 мм над рівнем шкіри (немов підстрижене), звідки народна назва хвороби – «стригучий лишай».

Антропофільна мікроспорія, викликана іржавим мікроспорумом (Microsporum ferrugineum), характеризується множинними вогнищами ураження з нечіткими межами, які переважно локалізуються в крайовій зоні росту волосся на межі з гладкою шкірою, на поверхні вогнищ – виражене лущенням. Волосся в осередках ураження обламуються на висоті 6-8 мм і вище, однак при даній формі хвороби в осередках ураження обламується не все волосся, залишаються і нормальні волосини.

Мікроспорія нігтів зустрічається зрідка, характеризується вогнищевим потемнінням та потовщенням нігтьових пластинок, які легко кришаться, обламуються. Нігтьові пластинки можуть уражатися як з вільного краю нігтя, так і в ділянці нігтьового ложа.

Діагностика

Діагностика мікроспорії грунтується на характерних клінічних проявах ураження волосистої частини голови та гладкої шкіри, люмінісцентній діагностиці ураженого волосся (при освітленні лампою Вуда воно світиться характерним смарагдовим кольором) та обов’язковому застосовуванні мікроскопічної й бактеріологічної діагностики лусочок з поверхні вогнищ ураження шкіри, ураженого волосся чи нігтів.

Лікування

Лікування мікроспорії проводиться після обов’язкового лабораторного підтвердження діагнозу в спеціалізованих стаціонарних відділеннях із застосуванням сучасних протигрибкових (фунгіцидних) лікарських засобів місцевої та, за показами, загальної (системної) дії.

Вид за засоби лікування призначають залежно від клінічної картини захворювання: локалізації патологічного процесу (ураження лише шкірного покриву, ураження волосяної ділянки голови, поєднане ураження шкіри та волосся), поширеності висипки на шкірі тощо.

Лікування хворої дитини проводиться під контролем лікаря – дерматолога. Після завершення лікування дитина підлягає диспансерному спостереженню в диспансерно-поліклінічному відділенні з періодичним клініко-лабораторним контролем до повного клінічного та лабораторного вилікування. Волосся в осередках ураження після завершення курсу лікування повністю відростає.   

Профілактика

Специфічного імунітету до мікроспорії немає, тому в плані попередження повторного інфікування важливе значення має проведення протиепідемічних заходів в осередку інфекції, ізоляція та лікування інфікованих дітей, ветеринарний нагляд за домашніми тваринами, а також цілеспрямована санітарно-просвітня робота, особливо серед дитячого контингенту населення, щодо клінічних проявів та профілактики зараження грибковими хворобами шкіри та волосся.

Матеріал підготувала: Ольга Денисенко – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, професор

Корисно знати