Серед проявів постменопаузальних розладів значне місце посідають ушкодження урогенітального тракту.
Дані ушкодження зумовлені як проявом хронічної інфекції, що передається статевим шляхом, так і атрофічними змінами, притаманними урогенітальному епітелію в клімактеричний період, що поглиблюється зниженням імунітету у жінок пострепродуктивного віку.
Піхвовий епітелій втрачає свою складчастість, стає тонким, блідим. Інколи видно незначні петехії. Збільшується об’єм сполучної тканини, втрачається еластичність тканин піхви, вона звужується і вкорочується, що часто призводить до диспареунії.
Порушення структури піхви, відсутність достатньої кількості глікогену та молочної кислоти призводять, також, до змін кровообігу в стінці піхви, що спричинює розвиток атрофічних процесів на тлі естрогенного дефіциту не тільки в слизовій оболонці піхви, але й у судинних сплетеннях, м’язах піхвової стінки. Редукування судинної мережі призводить до зниження тиску кисню в ній, зміни синтезу цитокінів та факторів росту.
Саме внаслідок гіпоксії стимулюється ангіогенез капілярної мережі, що приводить до розвитку великої кількості найтонших капілярів, які зумовлюють характерний зовнішній вигляд піхвової стінки при атрофічному вагініті, легко виникає кровоточивість при будь-якому контакті. Петехіальна кровоточивість спочатку поєднується з асептичним запальним процесом, але з подовженням часу постменопаузи можливе приєднання вторинної інфекції.
Атрофічний кольпіт, що виникає в такій ситуації, характеризується зникненням поверхневих клітин, зменшенням чи зникненням клітин проміжного шару і абсолютним домінуванням клітин базального шару, що призводить до зниження рівня глікогену, запобігає проліферації паличок Додерлейна і призводить до зниження рівня молочної кислоти і залуження піхви, до розвитку патогенної флори. Атрофічний вагініт супроводжується досить широкою та тривалою симптоматикою, що суттєво знижує якість життя пацієнток, а саме – виділення з неприємним запахом, значний свербіж, відчуття печіння та сухості піхви та інші симптоми.
Істотну захисну роль у генітальній сфері при нормальному мікробіоценозі грають саме лактобацили, які повинні складати 90–95% усієї флори.
Беручи до уваги характерні зміни слизової оболонки урогенітального тракту в постменопаузальний період, наявність мікст-інфекції, не ефективне лікування проявів інфекції, що передається статевим шляхом, стає доволі складною проблемою, що потребує включення в комплекс лікувальних заходів препаратів, здатних покращувати біоценоз піхви, сприяти підтриманню достатньої кількості перекис-продукуючих лактобактерій в піхві, кислого середовища та достатньої кількості глікогену в епітелії піхви.
Тому пошук ефективних і безпечних заходів для підтримки адаптаційних можливостей організму жінок, профілактики та корекції урогенітальних розладів є актуальним в сучасній гінекології.
Зважаючи на підвищення потреби глікогену і змінений епітелій піхви у жінок пострепродуктивного віку, привертає увагу препарат Лактагель, до складу якого входять молочна кислота та глікоген, котрі діють швидко, звільняють жінку від неприємних симптомів і запаху. Молочна кислота знижує рівень pH до нормальних значень. Глікоген служить живильним середовищем для лактобактерій, при його переробці утворюється молочна кислота, що сприяє ефективному лікуванню кольпітів у жінок менопаузального віку та дієвій вторинній профілактиці інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Матеріал підготувала: Світлана Косілова, доцент кафедри акушерства та гінекології
